Ткачук Руслан Олексійович

позивний "ЙОРЖ"

Дата та місце народження:  15 вересня 1976 року в селі Радошівка Хмельницької області.

Дата та місце смерті: 25 травня 2025 року у м.Київ

Звання: прапорщик

Посада:  командир взводу

Підрозділ: у складі батальйону «Донбас»

Обставини смерті:  25 травня 2025 року у м.Київ

Сімейний стан: повнолітній син, батьки, брат молодший

Місце поховання: м.Ізяслав, вул.Незалежності, 153 Ізяславської міської територіальної громади Хмельницької області.

Церемонія прощання із Воїном Світла тут

Окремі факти з біографії бійця:

- Навчався в Ізяславській школі №5, де закінчив 9 класів.

- З юних років вирізнявся наполегливістю.

- Після школи продовжив навчання у Плужненському агроліцеї міста Ізяслава, де здобув фах електрозварювальника та токаря.

- У жовтні 1994 року був призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України. Службу проходив на Волині, де загартував характер і зміцнив своє прагнення пов’язати життя з військовою справою.

- У 1997 році закінчив Бердичівську школу прапорщиків, а також здобув освіту у навчальному підрозділі сержантів.

- Згодом був призваний до бригади спеціального призначення №8, яка на той час дислокувалася в Ізяславі. Саме там Руслан проявив себе як відповідальний військовий, надійний побратим і справжній лідер.

- У 2001 році завершив військову службу.

- Після звільнення з армії Руслан створив родину, став люблячим батьком для сина.

- Коли у 2014 році російські окупанти розпочали війну проти України, він не зміг залишитися осторонь. У 2015 році добровільно став на захист Батьківщини.

- У складі батальйону «Донбас», де служив у 2015–2017 роках, боронив українську землю на Луганщині.

- Побратими знали його за позивним «ЙОЖ» — мужнього, витривалого та принципового воїна, який ніколи не відступав перед труднощами.

- З початком повномасштабного вторгнення росії Руслан знову став до зброї. З 23 лютого 2022 року служив у територіальній обороні міста Києва, а згодом виконував бойові завдання на Харківському напрямку.

- Як прапорщик і командир взводу, він був прикладом стійкості, рішучості та справжнього офіцерського братерства.

- Під час служби отримав контузії та поранення, однак до останнього залишався вірним військовому обов’язку.

- Серце Воїна не витримало наслідків війни — після демобілізації Руслан Ткачук помер у тилу.

Відзнаки бійця