Ордієвич Олександр Юрійович


позивний "НАЗГУЛ"
Дата та місце народження: 26 серпня 1996 року в м.Ізяслав Хмельницької області.
Дата та місце загибелі: 10 жовтня 2025 року на Сумщині.
Звання: молодший сержант
Посада: командир відділення - командир екіпажу
Підрозділ: екіпаж безпілотних літальних комплексів 2 відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу розвідки та коригування роти безплотних систем 1 десантно-штурмового батальйону
Обставини загибелі: загинув 10 жовтня 2025 року на Сумщині під час ведення бойових дій
Сімейний стан: залишились батьки, брат, дружина
Місце поховання: Алея Почесних Поховань м.Ізяслав Ізяславської міської територіальної громади Хмельницької області (м.Ізяслав, вул.Незалежності, 153).
Церемонія прощання із Воїном Світла тут
Окремі факти з біографії бійця:
-
Олександр зростав у родині військовослужбовця. З дитинства він бачив приклад мужності, дисципліни й відповідальності, які формують характер не словами, а вчинками.
-
У 2002–2013 роках Олександр навчався у загальноосвітній школі міста Броди на Львівщині.
-
Згодом, у 2014 році, він продовжив навчання у Золочівському професійному ліцеї, обравши фах столяра будівельного розряду.
-
Строкову службу Олександр проходив у Запоріжжі. Там загартовувався його характер, там він ще глибше усвідомив, що означає бути захисником.
-
А коли почалося повномасштабне вторгнення російських окупантів, він став до лав Збройних Сил України. Служив штурмовиком, там, де найважче, де потрібні холодний розум і гаряче серце.
-
Олександр брав участь у бойових діях на Сумщині та на Курському напрямку. Він дивився в очі небезпеці, знав ціну кожного кроку й кожної миті життя. Поруч із ним був приклад батька — той також долучився до ЗСУ. Два покоління, об’єднані однією боротьбою за свободу України.

ВІДЗНАКИ ВОЇНА
нагрудний знак «Ветеран війни - учасник бойових дій»

орден «За мужність» ІII ступеня





