Родзен Михайло Миколайович

Дата та місце народження: 20 лютого 1987 року в м.Ізяслав

Дата та місце загибелі: 03 квітня 2025 року на Донеччині.

Звання: молодший сержант

Посада: командир відділення

Підрозділ: інженерно-саперне відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти 37 окремої бригади морської піхоти 

Обставини загибелі: загинув 03 квітня 2025 року на Донеччині під час ведення бойових дій 

Сімейний стан: залишились батьки, троє сестер та брат, 6 племінників та племінниць

Місце поховання: на Алеї почесних поховань, що на кладовищі м.Ізяслав (виїзд на Шепетівку, Незалежності, буд.153)

Церемонія прощання із Воїном Світла тут

Окремі факти з біографії бійця:

• У 1993 році пішов до першого класу Ізяславської середньої школи №5, котру закінчив у 2004 році;

• У 2004 році вступив до Кам'янець-Подільського Національного Університету імені Івана Огієнка, який закінчив у 2010 р. за спеціальністю «вчитель історії»;

• У період з 25.04.2005 р. по 26.04.2006 р. проходив строкову військову службу на посаді «командир танку» в смт.Десна;

• З 05.05.2008 р. працював в ДП "Ізяславське лісове господарство" на посаді «стропальник»;

•  Після вторгнення російських окупантів на територію України у період з 06 по 16 серпня 2018 року пройшов підготовку резервістів ОР-2 під час навчальних зборів з підвищення навченості за фахом «стрілець (ВОС - 100) в навчальному підрозділі в/ч;

• У період з 05.07.2021 р. по 02.08.2021 р. пройшов збори з ОР-1 ВОС-166 у в/ч, де отримав посвідчення Класного спеціаліста Збройних Сил України, кваліфікація  «спеціаліст 3 класу, ВОС 166 Сапер»;

• Після повномасштабного вторгнення російських окупантів на територію України з 26.02.2022 р. добровільно вступив до лав Збройних Сил України; його брат також долучився до ЗСУ;

• Боронив Батьківщину в одних із найгарячіших точок фронту, та найбільше на Донеччині.

Цікаві факти про загиблого бійця:

1) Михайло був талановитим майстром тату: створював унікальні малюнки не лише у рідному місті, а й по всій Україні. Навіть під час служби, захищаючи Батьківщину, він не полишав улюбленої справи — прикрашав тіла побратимів та нових знайомих пам’ятними тату.

2) Михайло мав особливу любов до квітів і дерев. Його улюбленими були троянди — вдома він вирощував понад десять різних їхніх видів. У саду ростуть вишні, черешні, персики, яблуні й груші — кожне дерево посаджене з любов’ю.

3)  Він із задоволенням рибалив на річках, озерах, ставках — як на мирного карася, так і на хижака. Неодноразово випускав малька у річку Горинь, дбаючи про природу. Брав участь у риболовних змаганнях, де був і завзятим учасником, і справедливим суддею.

4)  Михайло захоплювався кулінарією та часто готував для рідних, друзів і побратимів незвичні, але смачні страви, вкладаючи в кожну з них частинку душі.

Він був надзвичайно талановитою та багатогранною особистістю:

• любив подорожувати Україною та Європою;

• писав глибокі й зворушливі вірші, мріяв видати власну збірку;

•  малював картини та портрети обома руками, розмальовував машини;

• з радістю відкривав нові знайомства;

•  допомагав рідному Ізяславу у розвитку;

• часто збирав рідних і друзів без жодного приводу — просто, щоб бути разом;

• а ще мав особливу пристрасть до збирання грибів — і вдома, і навіть на службі.

•  майстерно грав на гітарі й щиро співав

Останнє фото Михайла.... ( 2 квітня 2025 р.)

Відзнаки бійця