Комонюк Віталій Сергійович
Дата та місце народження: 18 січня 2001 року в с.Мислятин.
Дата та місце загибелі: 27 лютого 2022 року на Херсонщині
Звання: Солдат.
Посада: водій.
Підрозділ: медичний пункт десантно-штурмової бригади військової частини
Обставини загибелі: загинув під час виконання службових обов'язків з визволення м.Миколаїв (повномасштабне вторгнення російських окупантів в Україну).
Сімейний стан: залишились батьки
Місце поховання: місцеве кладовище с.Мислятин Ізяславської міської територіальної громади Хмельницької області.
Окремі факти з біографії бійця:
-
У 2007 році пішов у перший клас Мислятинської ЗОШ І-ІІІ ст.;
-
У 2016 році, закінчивши 9 класів, пішов навчатись до Олександрійського професійного коледжу № 13, де здобув професію автомеханіка, зокрема закінчив курси водія легкових авто;
-
У 2019 році, закінчивши навчання, працював в Олександрії на СТО автослюсарем (там проходив практику під час навчання);
-
Заповітна мрія Віталія – бути військовим;
-
Навчався в Кам’янець-Подільському на сапера;
-
05 жовтня 2019 року був призваний до лав Збройних Сил України, служив у Києві при Міністерстві оборони;
-
Після завершення служби у 2020 році, повернувся в рідне село Мислятин;
-
Згодом працював на ТОВ «Зелений парк» м.Ізяслав;
-
У листопаді 2021 року підписав контракт та пішов на службу в ЗСУ у десантно-штурмову бригаду – служив у Чернівцях у медичній бригаді водієм невідкладної допомоги;
-
Під час повномасштабного вторгнення російських окупантів був у найгарячіших точках Миколаївщини;
-
Батько Віталія був військовослужбовцем – служив по контракту в Ізяславській танковій бригаді командиром БТР
-
Хобі Віталія: любив комп’ютерні ігри, а також майструвати з конструктора лего різноманітні моделі (літаки та кораблі);
-
Віталій – трудолюбивий. На роботу в ТОВ «Зелений парк» з рідного села добирався пішки, поки не купив собі на зароблені кошти велосипед;
-
Віталій вивозив поранених із поля бою і в цей час російські винищувачі скидали бомби. У підсумку вся команда Віталія загинула (медсестра, троє поранених бійців та Віталій), лише лікар вижив, отримавши важке поранення.
Указом Президента України №187/2022 від 29 березня 2022 року нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно)