Бродюк Анатолій Васильович

позивний "БІЗОН"

Дата та місце народження: 28 травня 1984 року  в с.Радошівка

Дата та місце загибелі: 15 травня 2024 року в Донецькій області.

Звання: старший солдат

Посада: старший стрілець-оператор

Підрозділ: 1 механізована рота 1 механізованого батальйону

Обставини загибелі:  загинув  15 травня 2024 року на Донеччині під час ведення бойових дій (в результаті здійснення противником ударом безпілотним літальним апаратом по позиції підрозділу)

Сімейний стан: залишились люблячі батьки, брат та дві сестри, кохана дружина

Місце поховання: місцеве кладовище с.Радошівка  Хмельницької області.

Церемонія прощання із Воїном Світла тут

Окремі факти з біографії бійця:

- навчався у Радошівській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Ізяславського району Хмельницької області. Згодом вступив до ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», де у 2021 р. здобув ступінь магістра зі спеціальності Середня освіта (Українська мова і література);

- у мирному житті Анатолій очолював бригаду будівельників, які займалися утепленням фасадів будинків і квартир різних розмірів та складності. Любив цю справу і постійно удосконалював свої вміння в цій галузі. Через це до нього завжди була черга із замовників, адже роботу виконував професійно і відповідально;

- був дуже товариським, щирим і добрим. Навіть мав окремий блокнот, де були записані дні народження рідних і друзів;

- із перших днів повномасштабного вторгнення  пішов до військомату, не чекаючи на повістку. «Якщо не я, то хто? Я там, аби тут не було війни» - говорив рідним. Жодної хвилини не вагався і завжди був переконаний у правильності свого рішення;

- на війні його будівельні навички неабияк знадобилися. Побратими згадують, що Толя умів побудувати бліндаж буквально з «нічого». Усе, до чого торкалися його руки, отримувало завершену форму. Хлопці з «нуля» називають його братиком, бо він залишився в серцях людей світлим, добрим, надійним, але водночас міцним, відповідальним і незламним бійцем, захисником своєї Батьківщини;

- був у найгарячіших точках фронту Донеччини (зокрема м.Вугледар);

- у період з 2022 р. по 2003 р. проходив військову службу у м.Ялта;

- хобі: захоплювався науково-популярною фантастикою.

Відзнаки:

За життя був нагороджений:

- відзнакою Президента України «За оборону України» (Указ Президента України від 5 серпня 2022 року №  559/2022);

- Нагрудним знаком Збройні сили України (від 06 грудня 2023 р.);

Нагрудним знаком-медаллю «Ветеран війни – Учасник бойових дій».