Владіміров Володимир Володимрович
Дата та місце народження: 28 квітня 1974 року в с.Гальчинці (Теофіпольщина)
Дата та місце смерті: 11 жовтня 2024 року у Хмельницькій міській лікарні (реанімація)
Звання: солдат
Посада: навідник
Підрозділ: 2 десантно-штурмове відділення 3 десантно-штурмового взводу 8 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону
Обставини смерті: помер в Хмельницькій міській лікарні внаслідок отриманих поранень під час ведення бойових дій у липні на Донеччині
Сімейний стан: сестра Валерія, племінник Давид, син Дмитро та донька Вероніка.
Місце поховання: м.Ізяслав, Алея почесних поховань міського кладовища (Незалежності, буд.153).
Церемонія прощання із Воїном Світла тут
Окремі факти з біографії бійця:
- Володимир закінчив Теофіпольську школу № 2.
- Потім навчався у Теофіпольському професійно Аграрному-промисловому ліцеї (Коров'є).
- Проходив строкову службу на Полтавщині.
- У 2014 році служив військовослужбовцем у військовій частині м.Славута, м.Шепетівка
Хобі: захоплювався займатися сільськогосподарським тваринництвом, збирати сезонні ягоди (малина, лохина, полуниця), також любив готувати.
Повномасштабне вторгнення російських окупантів на територію України застало Володимира у місті Ізяслав, де він проживав. З перших днів війни він, не вагаючись, разом зі своїм товаришем вирушив до місцевого військкомату. Уже 28 лютого 2022 року Володимир долучився до лав Збройних Сил України, щоб захищати свою родину та Батьківщину.
На початку травня був переведений у зону бойових дій. Володимир виконував бойові завдання в одних із найгарячіших напрямках нашої держави.
Його останнє бойове завдання стало фатальним. Під час виконання операції на Донеччині Володимир отримав важке черепно-мозкове відкрите осколкове поранення. Попри довготривале лікування та неймовірну силу волі бійця, дива не сталося. Його життя обірвалося, немов нитка.