Матвійчук Іван Леонідович
Дата та місце народження: 9 жовтня 1969 року м.Ізяслав Хмельницької області.
Дата та місце смерті: 28 серпня 2023 року у медичному закладі м.Ізяслав.
Звання: молодший сержант
Посада: розвідник-радіотелефоніст
Підрозділ: відділення управління зенітно-ракетної батареї
Обставини загибелі: помер 28 серпня 2023 року внаслідок захворювання в зоні проведення воєнних дій
Сімейний стан: залишились двоє синів.
Місце поховання: м.Ізяслав, міське кладовище (передостанній поворот на право на кладовищі, в самий кінець цього ряду та з правого боку) (Незалежності, буд.153).
Окремі цікаві факти про Новітнього Героя:
-
навчався в школі № 5 м.Ізяслав
-
служив в армії, у Збройних Сила України з листопада 1987 року по листопад 1989 року.
-
після повернення з армії одружився. Був добродушною людиною, люблячим батьком. Любив та шанував своїх батьків, сім’ю.
-
працював на місцевому заводі в деревообробному цеху столярем, а згодом охоронцем у м.Київ
-
полюбляв займатись спортом
-
улюблений вид спорту – футбол (зокрема фанат Київського «Динамо»)
-
хобі: малювання та риболовля на місцевій річці
-
не зважаючи на свій вік та проблеми зі здоров'ям з перших днів повномасштабного вторгнення окупантів на територію України добровільно мобілізувався до Збройних Сил України (з лютого 2022 року по 26 серпня 2023 року (виключено з військово оббліку, демобілізований за станом здоров'я))
-
Під час несення військової служби виконував завдання на рівні з іншими, мав повагу від побратимів, важко переживав події, які відбуваються в нашій країні, та смерті своїх побратимів.
-
Як усі українці, мав плани на життя, мріяв дочекатись довгоочікуваної перемоги над ворогами, а також хотів повернутися в м.Київ (дуже любив це місто).
-
Його настановчі слова до своїх синів: «Знаю, що можу загинути і я готовий до цього, проте буду битись до останнього. Не можна допустити, щоб кацапи йшли далі бо нам не буде нормально життя.
Життя людини безцінне, душа безсмертна, а наша пам‘ять про Героя — вічна!
