Коновалюк Олександр Сергійович

позивний "HUNTER"

Дата та місце народження: 06 квітня 1987 року в с.Кропивна Ізяславського району, Хмельницької області.

Дата та місце загибелі: 10 грудня 2024 року на Донеччині.

Звання: старший солдат.

Посада: номер обслуги

Підрозділ: воїн механізованого відділення механізованого взводу механізованого батальйону

Обставини загибелі: загинув 10 грудня 2024 року на Донеччині під час ведення бойових дій 

Сімейний стан: залишились батьки, брати, дружина та троє неповнолітніх дітлахів  

Місце поховання: місцеве кладовище с.Кропивна Сахновецької міської територіальної громади Хмельницької області.

Церемонія прощання із Воїном Світла тут

Окремі факти з біографії бійця:

• У селі Кропивна промайнули дитинство та юність Олександра. Саме тут він зробив свої перші кроки у життя, тут сформувався як людина, громадянин і патріот.

• У 1993 році мама вперше привела його до Сахновецької школи. Від першого до випускного класу — стали для Олександра роками становлення, перших досягнень і відкриттів. Школа дала йому не лише знання, а й справжніх друзів, перші уроки відповідальності, чесності й любові до рідної землі.

• Після закінчення школи юнак вступив до вищого професійного училища у місті Козятин. За два роки наполегливого навчання здобув спеціальність «Оглядач по ремонту вагонів». Ця професія згодом стала його покликанням і справою життя.

• Восени 2005 року Олександр був призваний на строкову військову службу. Служив у прикордонних військах у місті Чоп. Півтора року армійської служби загартували характер молодого хлопця, навчили його витримці, дисципліні та взаємопідтримці.

• Повернувшись додому, Олександр деякий час побув серед рідних, а згодом, знайшовши роботу за фахом, пішов працювати на Укрзалізницю у місто Шепетівка. Там він віддав 15 років сумлінної праці, заслуживши повагу колег і керівництва.

• Коли на рідну землю прийшла кривава повномасштабна війна, Олександр, не роздумуючи, добровільно став до лав Збройних Сил України. Став воїном механізованого відділення механізованого взводу механізованого батальйону.
  Відданий син своєї землі, він завжди був там, де найбільше потребувала Батьківщина. Захищав рідну Україну від ворога, вірячи у нашу перемогу, свободу й майбутнє.

• 7 травня 2025 року в Сахновецькому ліцеї відбулася церемонія відкриття меморіальних дошок на честь випускників навчального закладу — учасників російсько-української війни, які віддали своє життя за незалежність нашої держави. Серед них — Олександр, чий шлях від шкільної парти до подвигу став прикладом справжнього патріотизму, любові до рідного краю і незламної віри у свою державу.