Гончарук Роман Іванович
позивний "БІЗОН"
Дата та місце народження: 28 січня 1994 року в с.Зубарі Білівського старостинського округу
Дата та місце загибелі: 26 лютого 2024 року в медичному закладі Львівщини
Звання: старший солдат
Посада: старший стрілець
Підрозділ: 1 механізоване відділення 1 механізований взвод 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону
Обставини загибелі: помер 26 лютого 2024 року у медичному закладі на Львівщині внаслідок поранень, отриманих під час ведення бойових дій з військовими формуваннями російської федерації
Сімейний стан: батьки, 4 братів та 4 сестер, дружина Анна, троє дітей Олександр Святослав та Владик
Місце поховання: на місцевому кладовищі в с.Зубарі Білівського старостинського округу
Церемонія прощання із Воїном Світла тут
Окремі факти з біографії бійця:
- Роман народився у багатодітній родині, був першим із 9 дітей (4 братів та 4 сестер);
- у 2001 р. в 1 клас пішов до Тишевицької школи, а далі навчався в селі Зубарі (2-4 класи, 2002-2005 рр.); у 2005-2012 рр - навчався у Ріпківській середній школі.
- по завершенню 11 класів поступив до Плужненського ліцею в м.Ізяслав (2012-2014 рр), де здобув спеціальність "муляр-штукатур 4 розряду".
- з дитинства був працьовитим та допомагав батькам, братам та сестрам;
- любив займатись спортом та риболовлею; обожнював коней;
- мріяв створити кінний спорт;
- в юності допомагав батькові у ремонті будинку (вдвох побудували веранду до хати);
- з дитинства хотів бути військовим;
- 28.11.2016 року прийнятий на службу в ЗСУ (механік-водій танкового взводу танкової роти батальйону); з 11.04.2017 р. - старший водій-механік; з 09.04.2020 р. - старший механік-водій відділення управління командира батальйону взводу зв'язку танкового батальйону;
- служив у найгарячіших точках Луганщини та Донеччини (Торецьк, Лисичанськ, Попасна, Марянка, Бахмут, Золоте);
- хобі: любив колекціонувати вогнепальну зброю і ножі, коли був на службі - допомагав побратимам будувати бліндажі, душові;
- з коханою - майбутньою дружиною Анною познайомився ще до служби в армії через листування, а коли згодом - під час війни зустрілись (вона також була на службі), то зрозуміли, що вже давно знайомі;
- відкрилось натхнення в кулінарії (готував дивовижні страви), навіть для своїх побратимів;
- дуже любив тварин, навіть з передової привіз додому, в село, мале кошеня, котре стало для Романа талісманом;
- у квітні 2023 року був дуже важко поранений під час виконання бойових завдань на Луганщині; .
- лікарі медичних закладів намагались повернути Романа у його стрій, проте їхні зусилля не дали результатів. На превеликий жаль, 26.02.2024 р. Україна втратила свого Героя;
- вся його родина - дуже дружня.
ВІДЗНАКИ БІЙЦЯ:
- відзнака Президента України "За участь в АТО";
- медаль "За визволення м.Торецьк";
- нагрудний знак "Ветеран війни";
- нагрудний знак "Ветеран АТО".
23 травня 2024 року, у День Героїв України, відбулася церемонія відкриття в стінах Ріпківської гімназії І-ІІІ ст. меморіальний інформаційний куток вихованцям навчального закладу - учасникам російсько-української війни, які відійшли у Вічність.