Дзюбрін Юрій Миколайович

Дата та місце народження:  23 квітня 1979 року в с.Щурівці Ізяславської міської територіальної громади

Дата та місце загибелі: 13 лютого 2023 року в районі Бахмутського району Донецької області під час мінометного обстрілу

Звання: старший сержант

Посада:  стрілець-санітар

Підрозділ: 3 гірсько-штурмове відділення 2 гірсько-штурмового взводу 1 гірсько-штурмової роти

Обставини загибелі:  загинув внаслідок мінометного обстрілу, отримавши поранення несумісні з життям

Сімейний стан:   батьки, брат та сестра, діти Денис та Анастасія

Місце поховання: с.Щурівці, сільське кладовище, 18.02.2023 р.

Церемонія прощання із Воїном Світла тут

Окремі факти з біографії бійця:

- Мама Олена воїна працювала на залізниці станції Клубівка, тато - шофером Клубівського цукрового заводу. У сім’ї Дзюбріних підростало 3 дітей - Володя, Юра, Таня. Батьки в своїх дітях ще змалечку виховували любов до праці, людяність, самостійність.

- у вересні 1986 року Юра пішов у 1 клас, а в 1994 році закінчив Щуровецьку загальноосвітню школу І-ІІ ступенів. У 1996 році закінчив 11 клас Щурівчицької ЗОШ І-III ступенів.

- Ще у школі отримав посвідчення тракториста. Після закінчення школи здобув професію водія.

- Юра був скромним, добрим, дисциплінованим і дуже працьовитим учнем. Про такого, як він в народі кажуть «у нього в руках все горить», бо дуже любив працювати, відповідально ставився до роботи, був прикладом у праці для інших, будучи дитиною, вмів робити будь-яку чоловічу роботу.

- з весни 1997 по осінь 1998 року перебував на військові службі в ЗСУ у військовій частині Львівської області, де отримав звання старшого сержанта.

- Після повернення працював водієм у місцевому колгоспі, одружився, разом з дружиною Оленою виховували двох дітей Дениса та Анастасію.

- з 2002 року Юрій працював монтером залізничної колії на станції Ізяслав.

- У 2008-2009 роках навчався у Київській технічній школі залізничного транспорту.

- З 2009 року до березня 2022 року Юрій - бригадир-монтер колії 5-го розряду у виробничому підрозділі Шепетівської залізничної колії 3-тьої бригади станції Клубівка 5-ої дільниці. Працюючи бригадиром, Юрій проявив себе як відповідальний, працьовитий, чесний працівник.

- добрий господар, до домашньої роботи охоче привчав сина Дениса, Разом з сином любили працювати. Дуже добрий, щирий, привітний, товариський, про таких кажуть людина з відкритим серцем і душею, працьовитий, безвідмовний і надійний у допомозі іншим.

- у воїна була особлива родимка на спині, ідентична у бабусі та сина Дениса.

- Юра дуже багато допомагав для місцевого навчального закладу у багатьох господарських роботах, робив з великим бажанням та відповідальністю.

- двічі приходив до військкомата з метою мобілізуватись, проте йому відмовляли (бронь на підприємстві). Довелось їхати до м.Шепетівка, щоб зняти бронь. І з 1 березня 2022 року Юрій був мобілізований до ЗСУ. Пішов добровольцем, хоча мав право залишитися працювати на залізниці.

- брав участь у звільненні Київщини, с.Нова-Бесань (на Чернігівщині). Брав участь у боях за звільнення сіл Спірне, Білогорівка, Васюківка, Слатине, Беростиве, Благодатне, Цупівка, Дементівка Харківської області, сіл Прудянка та Федорівка, Миколаївка Луганської області. У селі Миколаївка брав участь у затриманні ворожої диверсійно-розвідувальної групи. Звільняв населені пункти Донецької області (в тому числі Краматорськ, Словянськ, Сіверськ, Лисичанськ).

- Двічі був контужений. Під час бою ставав до зброї, після бою -  вивозив бойових побратимів, надавав необхідну домедичну допомогу, сам неодноразово дивися смерті в обличчя.

- Під час проходження служби в Донецькій області допомагав по господарству, возив продукти харчування старенькій 90-річній бабусі.

- Із службової характеристики старшого сержанта Дзюбріна Юрія Миколайовича: За час проходження служби в 1 гірсько-штурмовій роті військової частини старший сержант Дзюбрін Юрій зарекомендував себе з позитивної сторони. З службовими обов’язками справлявся в повному обсязі, до їх виконання ставився відповідально, вимоги статуту ЗСУ виконував. Дбайливо ставився до озброєння, бойової техніки та майна. Фізично розвинений, підтягнутий, рівень індивідуальної підготовки високий, над підвищенням рівня професійних військових знань, виучки та майстерності постійно працював.

- З початку січня 2023 року Юрій на нульовій позиції  Бахмутського району Донецької області.

- для побратимів смачно куховарив - особливо смачним був тушений півень у мінеральній воді;

- допомагав старенькій бабусі на Донеччині - допомагав їй по господарству, возив їй продукти харчування, електрику в будинку відновлював;

- душа компанії як вдома, так і для побратимів - навіть коли кулі та гради літали над головами, все жартував та підбадьорував побратимів;

- хобі: риболовля. Часто із сином їздив на нічні рибалки - трофей короп. Навіть на війні знаходив різноманітні способи, аби порибалити;

- міг виконати будь-яку роботу, при цьому не маючи фаху по ній;

- улюблені страви - борщ, шашлики;

- завдяки нашому земляку-воїнові вдалось багатьох загиблих побратимів винести із поля бою, щоб рідні мали можливість гідно поховати бійця на рідній землі. Також багатьом побратимам вдалось врятувати життя завдяки сміливості Юрія (не побоявся витягувати поранених побратимів із поля бою)

ВІДЗНАКИ:

Відповідно до указу Президента України Володимира Зеленського за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій Присязі, посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня фото

Рішенням 53 сесії Ізяславської міської ради восьмого скликання №4 від 28 березня 2024 року було перейменовано вулицю Богуцького с.Щурівці на вулицю Юрія Дзюбріна, на якій проживав Герой.

23 квітня 2024 року біля стін Щуровецького закладу дошкільної освіти (дитячий садок) «Сонечко» зібралися місцеві жителі Щуровецького старостинського округу, представники влади громади та третього відділу Шепетівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які прийшли вшанувати світлу пам'ять земляка-військовослужбовця - старшого сержанта, стрільця-санітара 3 гірсько-штурмового відділення 2 гірсько-штурмового взводу 1 гірсько-штурмової роти Дзюбріна Юрія Миколайовича, котрий 13 лютого 2023 року загинув на Донеччині, захищаючи територіальну цілісність України від зазіхань російських окупантів.

Саме у цей день – у день народження бійця - на  будівлі закладу освіти,  де майже 30 років тому Юрій та його друзі вчилися, змагалися, бешкетували, сподівалися і мріяли, відбулась церемонія відкриття меморіальної дошки на його честь - поруч із пам’ятною дошкою загиблому воїну АТО Олегові Довгому.