Лінник Юрій Миколайович

позивний "ТРАВЕНЬ"

Дата та місце народження: 03 травня 1990 року в м.Ізяслав

Дата та місце загибелі: 15 травня 2024 року в Донецькій області

Звання:  солдат

Посада: навідник-штурмовик

Підрозділ:  десантно штурмува бригада, 1 рота, 3 взвод

Обставини загибелі:  помер 15 травня 2024 року в зоні проведення бойових дій

Сімейний стан:  мати та донечка Аня

Місце поховання: місцеве кладовище с.Михнів  Хмельницької області.

Церемонія прощання із Воїном Світла тут

Окремі факти з біографії бійця:

- народився в м.Ізяслав та згодом разом із батьками переїхав в с.Покощівка, де проживав;

- з 1996 р. навчався у Михнівській ЗОШ І-ІІІ ст., котру закінчив у 2007 році;

- під час навчання був спокійним дисциплінованим учнем;

- у молодших класах захоплювався боксом (разом із ровесниками-друзями займались цим видом спорту);

- у 2007 році поступив в Немішаєвський агротехнічний коледж, після чого продовжив навчання "бакалавра" у Відокремленому підрозділі Національного університету біоресурсіві і природокористування України м.Києва. Здобув спеціальність "технік-електрик";

- по завершенню навчального закладу працював в Ізяславському РЕМі електромонтером, проте за сімейними обставинами змушений був у 2018 р. звільнитись.

- у грудні 2022 року вирішив Юрко йти захищати Батьківщину від російського окупанта. Прийшов додому та повідомив свою матір про прийняте ним рішення, зокрема попросив вибачення у неньки за те, що полишає її саму.

- у лютому 2023 року був вже у самісінькому пеклі - на Донеччині (на Бахмутському напрямку 11 місяців служив як штурмовик-навідник);

- у січні 2024 року був поранений - отримав опіки рук та ніг. Після довгих місяців лікування (ще не повністю одужав) рвався назад на фронтові позиції Донеччини, не хотів полишати своїх побратимів.

- в юнацькі роки захоплювався грою на гітарі. У колі друзів - місцевих жителів постійно грав на гітарі. У 2023 році на день народження Юрка побратими на Донеччині подарували гітару, якою він дуже дорожив та неодноразово згадував своїх друзів-фронтовиків, котрі на жаль також загинули під час війни.

Після повернення з позицій на фронті у важкі хвилини він грав для побратимів на гітарі, аби хоч трохи розвіяти смуток та втому. Наразі ця гітара залишилась на фронті (у місцевому населеному пункті, де обірвалось його життя).