Дитинчук Олег Олександрович
позивний "ЗАМПОЛІТ"
Дата та місце народження: 15 лютого 1983 року в н.п. Кінешма (Іванівської області).
Дата та місце загибелі: 29 березня 2022 року на Херсонщині (понад рік важався безвісти зниклим, лише у липні 2023 року було встановлено про смерть воїна).
Звання: молодший сержант
Посада: заступник командира бойової машини – навідник-оператор
Підрозділ: механізоване відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону
Обставини загибелі: понад рік важався безвісти зниклим, лише у липні 2023 року було встановлено про смерть воїна. Загинув 29 березня 2022 року на Херсонщині під час ведення бойових дій
Сімейний стан: неодружений, є батьки, двоє сестер
Місце поховання: місцеве кладовище с.Білеве Ізяславської міської територіальної громади Хменльницької області
Окремі факти з біографії бійця:
- у 2000 р. закінчив Білівську місцеву школу;
- любив предмет "географія", мав гарну пам'ять;
- дуже любив грати у футбол, неодноразово брав участь у змаганнях;
- у 2001-2002 роках - в армії - в Національній гвардії служив;
- мріяв служити в поліції;
- у селі називали " Чебрик";
- коли довідався, що буде хрещеним батьком для свого племінника, був найщасливішою людиною на світі;
- з 2014 року, заключивши контракт, пішов захищати Батьківщину на Донбасі; отримав медаль за службу у 2014 році;
- йшов служити солдатом, а за роки служби в Збройних Сил України дослужився до звання "молодший сержант";
- дуже смачно готувати страви; часто частував своїми шедеврами своїх побратимів;
- боронив нашу Батьківщину на Луганщині та Херсонщині;
- перебуваючи у відпустці, відчував, що востаннє бачить свою родину;
- понад рік Олег вважався зниклим безвісти. І ось нарешті знайшовся, та, на жаль, мертвим… У рідних жевріла надія, проте дива не трапилося. 29 березня 2022 року під час виконання бойового завдання на Херсонщині смерть забрала нашого відважного захисника.
Відзнаки за життя:
Життя людини є безцінним, душа – безсмертна, а пам’ять про Новітнього Героя – ВІЧНА