Горшков Дмитрій Дмитрович
позивний "ДімДімич"
Дата та місце народження: 26 жовтня 1981 року в с.Пліщин Шепетівського району
Дата та місце загибелі: 16 жовтня 2024 року на Запоріжжі.
Звання: молодший сержант
Посада: начальник контрольно-технічного пункту
Підрозділ: контрольно-технічний пункт 56 окремого стрілецького батальйону військової частини
Обставини загибелі: помер на території дислокації військової частини на Запоріжжі
Сімейний стан: залишились мама, брат, сестра, дружина Світлана, доньки Поліна та Анастасія, пасинок Денис, якому Дмитрій замінив батька.
Місце поховання: місцеве кладовище с.Радошівка Ізяславської міської територіальної громади Хмельницької області.
Церемонія прощання із Воїном Світла тут
Окремі факти з біографії бійця:
- з 1987-1997 рр. навчався у Пліщинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Шепетівського району;
- в 1997 році вступив до Березнівського лісового коледжу за спеціальністю «Лісове господарство», де також паралельно навчався по професії: «Оператор ЕОМ», «Звалювальник лісу».
- після закінчення даного коледжу у 2001 році було присвоєно кваліфікацію - технік лісового господарства та прийнято на роботу в Хмельницьке військове лісництво старшим майстром;
- з 2001 р. по 2002 р. проходив військову службу в лавах ЗСУ;
- 2002-2012 роках працював в Шепетівському військовому лісгоспі старшим майстром лісу, помічником лісничого, майстром деревообробного цеху;
- 2004 році вступив до ДВНЗ «Державний агроекономічний університет», де у 2008 році отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Екологія та охорона навколишнього середовища» та здобув кваліфікацію інженера-еколога лісового господарства;
- з жовтня 2019 року працював логістом ТОВ «Арта-Хімгруп»;
- 10 січня 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України;
- брав участь у бойових діях в одних із найгарячіших точок Запоріжжя (Оріхівський напрямок)
- хобі: захоплювався автомобілями, полюбляв займатись зварювальними роботами;
любив природу (навіть перебуваючи в таких важких бойових місцях, Дмитрій купив квіти і посадив біля будинку зі словами «щоб була пам'ять про мене», ніби він щось знав, ніби відчував).
Дмитрій був люблячим, турботливим чоловіком, батьком, сином, братом. Дуже любив, цінив і оберігав свою сім’ю. Пишався своїми дітьми, їхніми досягненнями. Він був опорою, стіною за якою було тихо, спокійно, затишно. Надійним, мудрим, вірним другом. Ніколи, нікому нічого не жалів і не відмовляв у допомозі. Умів підтримати у важку хвилину.
Багато часу приділяв будинку в селі, який ми називаємо «дача», де хотів закласти садок та побудувати маленький будиночок.
Дмитрій був працелюбним та відповідальним, що вимагав і від інших. Робота приносила йому задоволення. Усе, за що він брався, - доводив до логічного завершення.
У Дмитрія були золоті руки, велике, щире серце. У нього було стільки планів, стільки різних ідей…
Мав дуже багато друзів, був комунікабельний і міг з легкістю знайти спільну мову з будь-ким.
Любив життя.
Як би йому не було важко, у нього завжди «Все добре», «Все ок.».