Ткачук Олексій Володимирович
позивний "ЛОЖКІН"
Дата та місце народження: 30 березня 1968 року в с.Зубарі Білівського округу
Дата та місце загибелі: 11 березня 2025 року на Донеччині
Звання: старший солдат
Посада: механік-водій
Підрозділ: танковий екіпаж танкового взводу танкового батальойну
Обставини загибелі: загинув 11 березня 2025 року на Донеччині в зоні бойових дій
Сімейний стан: залишились сестра, повнолітні діти Оксана та Владислав
Місце поховання: на місцевому кладовищі в с.Зубарі Білівського старостинського округу
Церемонія прощання із Воїном Світла тут
Окремі факти з біографії бійця:
-
у 1974 р. – пішов до Зубарівської початкової школи;
-
у 1978 р. – пішов до Ріпківської середньої школи, де закінчив 10 класів
-
мав сестру-двійника;
-
по завершенню школи пройшов курси тракториста;
-
потім пішов працювати у місцевому колгоспі (ім.Мічуріна) с.Зубарі;
-
у 27 років одружився та переїхав до м.Шепетівка;
-
працював на багатьох роботах, аби забезпечити гідне життя своїй сім’ї;
-
через 14 років повернувся на малу батьківщину та з 2016 року працював в "Укрелітагро";
-
Олексій за характером – добряк (ніколи не відмовляв у допомозі), дружелюбний та життєрадісний; жартівник; трудоголік та справедливий;
-
після повномасштабного вторгнення російських окупантів на територію України долучився до ЗСУ;
-
визволяв українські землі в одних із найгарячіших точок країни – на Запоріжжі та Донеччині.
Хобі: захоплювався ремонтувати сільськогосподарську та побутову техніку.
Відзнаки бійця
нагрудний знак «Ветеран війни - учасник бойових дій» (за життя)
медаль «За хоробрість у бою» (за життя)