Тіщенко Олег Валерійович

позивний "БЕРКУТ"

Дата та місце народження: 04 лютого 1976 р. в м.Лисичанськ Луганської області.

Дата та місце загибелі: 01 липня 2025 р. на Київщині під час несення військової служби на місці дислкації військової частини 

Звання: солдат

Посада: стрілець-санітар

Підрозділ: 1 мотопіхотне відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону 

Обставини загибелі: загинув під час несення військової служби на місці дислокації військової частини на Київщині

Сімейний стан: залишились брат, три сестри та п'ятеро племінників 

Місце поховання: місцеве кладовище с.Білижинці Двірецького старостинського округу  Хмельницької області.

Церемонія прощання із Воїном Світла тут

Окремі факти з біографії бійця:

• Олег народився і виріс у простій сільській родині, де з дитинства виховувався на цінностях праці та взаємоповаги.

• У 1982 році він пішов до першого класу Гальчинської школи Теофіпольського району, яку успішно закінчив у 1993 році.

• Після школи працював у місцевому колгоспі різноробочим. Його знали як трудолюбивого, спокійного та врівноваженого хлопця, який завжди був готовий прийти на допомогу, підтримати у важку хвилину. Він ніколи не любив бути тягарем для інших і намагався все долати власними силами.

• У 2010 році разом із рідними переїхав до села Білижинці Двірецького старостинського округу, де оселився й продовжував жити скромно та чесно.

• Коли російський окупант знову пішов війною на Україну, у 2024 році Олег, як і його брат, долучився до лав Збройних Сил України.

• Він потрапив у вир жорстоких боїв на Донеччині, де з мужністю та відданістю виконував свій обов’язок, боронячи рідну землю.

Хобі: З дитинства Олег був надзвичайно активним і життєрадісним хлопцем. Він із захопленням грав у баскетбол та хокей, проте найбільше його серце належало футболу — цій грі він міг віддавати години без втоми. Водночас хлопець завжди знаходив час, аби допомогти стареньким бабусям по господарству, адже мав добре та співчутливе серце.