Кузьмук Микола Леонідович

Дата та місце народження: 28 березня 1988 року в с.Сошне Лютарського старостинського округу Ізяславської міської територіальної громади.

Дата та місце загибелі: 07 листопада 2023 року на Запоріжжі (довгий час вважався безвісти зниклим. Лише в червні 2025 рку вдалось встановити про факт загибелі Миколи).

Звання: старший солдат.

Посада: водій-механік

Підрозділ: евукуаційне відділення військової техніки 3-го батальйону оперативного призначення

Обставини загибелі: загинув 07 листопада 2023 року на Запоріжжі під час ведення бойових дій 

Сімейний стан: залишились батьки, сестра, дружина, двоє неповнолітніх дітей (хлопчик та дівчинка) 

Місце поховання: місцеве кладовище с.Сошне Ізяславської міської територіальної громади Хмельницької області.

Церемонія прощання із Воїном Світла тут

Окремі факти з біографії бійця:

• навчався у Сошненській середній загальноосвітній школі І-ІІ ступенів, де закінчив 9 клас у 2003 році.

• Вже того ж року він вступив до Миргородського аграрного коледжу, де здобув професію агронома та водія, завершивши навчання у 2007 році.

• Після коледжу він розпочав трудову діяльність у агрофірмі на посаді агронома.

• У період з 11.12.2013 року по 31.10.2017 рік працював водієм у ЗВК 58,

• У 2015 році мобілізувався до ЗСУ (1 рік і 2 місяці), брав участь в АТО. Після демобілізації продовжив працювати водієм, залишаючись відданим своїй справі та громаді. Також працював в інших установах.

• Особисте життя бійця було сповнене тепла та любові: у травня 2011 року він одружився, а незабаром у родині з’явилися синочок та донечка

• Коли російські окупанти вторглися на територію України, він долучився до Збройних Сил України боронити державу від ворогів. Брав участь у бойових діях в одних із найгарячіших точок фронту.

• 7 листопада 2023 року рідні востаннє почули його голос. Він ще дарував надію… А далі — тиша. Болісна, тривожна, нестерпна. І тільки зараз, після завершення ДНК-експертизи, стало відомо: саме того дня, виконуючи бойове завдання на Запоріжжі, Микола загинув…