Серце Воїна Світла зупинилося, але пам’ять про нього житиме вічно…
Сьогодні, 30 травня, - чергова річниця смерті нашого воїна старшого сержанта Збройних Сил України Михайла Дмитровича Панасюка.
Час невпинно віддаляє нас від того трагічного дня, проте біль втрати не підвладний рокам.
Михайлу було 56 років. У той час, коли багато хто міг би обрати спокій і безпеку, він зробив інший вибір: вибір честі, обов’язку та любові до Батьківщини. Коли Україна потребувала своїх оборонців, наш земляк став до лав захисників, усвідомлюючи всю небезпеку й відповідальність. Його серце билося в унісон із серцем України. Проте у травні 2023 року серце воїна навіки зупинилося. Воно до останнього залишалося відданим своєму народові, своїй державі, своїй справі.
Смерть захисника — це не лише особистий біль його родини. Це спільна втрата всієї громади, усієї України. Це порожнеча, яку неможливо заповнити словами. Це сум, який повертається щоразу, коли ми бачимо синьо-жовтий прапор, коли лунає Державний Гімн, коли згадуємо тих, хто віддав своє життя і здоров’я за нашу свободу.
Нехай жовто-блакитні квіти, покладені до місця останнього спочинку нашого воїна-земляка, стануть символом нашої невимовної туги, пекучого болю та вічної вдячності. Бо кожне втрачене життя — це цілий всесвіт, який уже ніколи не повернеться…
Вічна слава і світла пам’ять Воїну Світла.
