«Материнська молитва — щит над Україною»
Минулого тижня у центрі культурних послуг відбувся мистецький захід «Материнська молитва — щит над Україною», присвячений до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років, а також Дня матері. Цьогоріч він пройшов особливо тихо, стримано й болісно. Без гучних урочистостей, без святкового піднесення — у дні скорботи, коли громада проводжала в останню путь чотирьох Воїнів Світла, які віддали свої життя за Україну.
У залі панувала тиша, наповнена невимовним болем. Кожне слово, кожна пісня, кожна молитва звучали по-іншому — важче, пронизливіше. Цей захід став не лише мистецькою подією, а спільною молитвою за Україну, за матерів, які чекають своїх дітей з війни, за тих, хто вже ніколи не обійме найдорожчих, і за Героїв, чиї імена назавжди залишаться у пам’яті українського народу.
Образ матері цього дня був особливим символом — символом любові, жертовності, віри й нескінченного болю. Українські матері сьогодні моляться не лише за щасливу долю своїх дітей, а за їхнє життя. Їхні молитви — це невидимий щит, який тримає Україну у найтемніші часи. Саме материнське серце щодня витримує страх очікування, безсонні ночі, сльози й страшні звістки війни.
Сьогодні Україна платить надто високу ціну за свободу. І поки у мирних населених пунктах лунають пісні пам’яті, на Алеях Слави з’являються нові прапори, нові світлини оборонців, які мали жити, любити, ростити дітей і будувати майбутнє. Та війна безжально забирає найкращих, найрідніших…
Пам’ять про полеглих Героїв об’єднала всіх присутніх у щирій молитві та мовчанні. У ці скорботні дні мистецький захід став проявом великої людської підтримки, вдячності й шани тим, хто боронить українську землю ціною власного життя.
Материнська молитва сьогодні — це не лише прохання до Бога. Це голос усієї України. Голос болю, надії та незламної віри у те, що світло обов’язково переможе темряву, а пам’ять про наших Героїв житиме вічно у наших вдячних серцях.
