Звернення міського голови з нагоди Дня матері
У ці травневі дні, коли земля вкривається цвітом, а світ наповнюється теплом і світлом, ми з особливою шаною відзначаємо День матері — день любові, жертовності й безмежної материнської сили. У житті кожного з нас мама є першим словом, першою молитвою, першим оберегом і найнадійнішою опорою.
Та сьогодні, коли Україна переживає найтяжче випробування у своїй новітній історії, образ матері для кожного українця набуває ще глибшого змісту. Адже у долі кожної людини є три святині, три матері, без яких неможливо уявити життя:
перша — мама, яка першою схиляється над дитячою колискою, віддає своє тепло, любов і безсонні ночі. Та, чиє серце б’ється в унісон із серцем дитини незалежно від віку й відстані;
друга — мати-Україна - наша земля, пролитa сльозами й кров’ю своїх дітей, але нескорена й вічна. Вона сьогодні так само, як і українські матері, чекає своїх синів і доньок з війни, молиться за них і болить кожною втратою;
третя — Пресвята Богородиця. Саме до Неї сьогодні линуть найщиріші молитви українських матерів — молитви за життя дітей, за справедливий мир, за повернення додому всіх, кого забрала війна.
Війна змінила українських матерів. Вона навчила їх жити між тривогами та молитвами, між страхом і надією. Навчила чекати дзвінка з фронту як найбільшого щастя. Навчила приховувати сльози, аби не тривожити дітей. Але водночас вона показала всьому світові, що українська мама — це тихий, але могутній голос віри, який підтримує наших воїнів у найтемніші моменти; це любов, яка зігріває навіть у холодних окопах; це серце, на якому тримається Україна.
Доземний уклін матерям наших Захисників і Захисниць. Ви виховали покоління Героїв — мужніх, гідних і відданих своїй державі людей. Саме Ваші діти сьогодні боронять свободу України, її майбутнє та право бути незалежною державою.
Схиляємо голови перед матерями, які втратили найдорожче. Перед тими, чиї діти повернулися додому на щиті. Немає у світі слів, здатних полегшити цей біль. Ви виховали покоління нескорених людей, які стали на оборону рідної землі, не вагаючись віддати за неї найдорожче. Ваші діти — честь і гордість держави, символ незламності української нації. Їхні імена назавжди залишаться у строю нескорених.
З глибокою шаною звертаюся до матерів, які щодня живуть між болем і надією, чекаючи звістки від безвісти зниклих чи полонених дітей. Ваше очікування — це щоденний подвиг віри. І разом із вами вся Україна, зокрема Ізяславщина, молиться за повернення кожного українського воїна додому.
Щира вдячність усім матерям, які навіть у час війни продовжують дарувати дітям любов, виховувати їх чесними, добрими та сильними людьми. Саме Ви формуєте майбутнє України — держави, яка вистоїть і обов’язково переможе.
Ми переживаємо надзвичайно важкі часи. Але навіть у найтемнішу ніч материнська любов залишається світлом, яке веде вперед. Саме завдяки Вашій вірі, терпінню та жертовності живе наша надія на мирне і щасливе завтра. Саме тому ворог ніколи не зможе перемогти Україну. Бо країна, яку тримають материнські серця, — незламна.
І я щиро вірю: настане день, коли українські матері більше не проводжатимуть дітей на війну. Коли у містах і селах України знову лунатиме дитячий сміх замість сигналів тривоги. Коли наші Герої повернуться додому живими. І тоді Україна обійме своїх матерів так міцно, як вони сьогодні обіймають її.
Дякую кожній українській матері за любов, терпіння, силу та віру.
За Україну, яка вистояла. За Україну, яка переможе.
Слава українським матерям! Слава Україні!
З повагою та вдячністю
міський голова Сергій Шлегель
