Ще одна болюча втрата чорним смутком огорнула Ізяславщину
Ще одна болюча втрата чорним смутком огорнула Ізяславщину. Знову прийшла звістка, яку неможливо прийняти серцем, звістка, що стискає груди невимовним болем і залишає після себе безмежну порожнечу. Війна безжально забирає тих, хто був опорою для рідних, гордістю для громади та щитом для всієї України.
26 лютого 2026 року, виконуючи бойове завдання із захисту держави, загинув наш земляк — старший сержант поліції штурмового полку «Сафарі» Микола Миколайович Матвєєв. Йому було лише 40 років… Його життя обірвалося на передовій боротьби за свободу та незалежність України — там, де щодня вирішується доля нашого народу, де мужність вимірюється не словами, а готовністю стояти до останнього.
Микола був із тих людей, чия сила — у вірності та честі. Він не шукав легких шляхів, не відступав перед небезпекою і не залишався осторонь у найтяжчі для України часи. Його вибір стати на захист Батьківщини був усвідомленим і мужнім. До останнього подиху він залишався відданим присязі, побратимам та Україні.
Смерть Захисника — це невимовний біль для рідних, близьких, друзів і всієї громади. Це ще одна кривава рана на серці України, яка щодня платить страшну ціну за свою свободу. Кожен полеглий воїн — це не просто ім’я у скорботному списку. Це чиєсь життя, чиїсь мрії, любов, нездійснені плани та цілий світ, який війна безжально забрала.
Сьогодні Ізяславщина у скорботі схиляє голови перед пам’яттю Воїна Світла. Перед оборонцем, який віддав найдорожче — власне життя — заради майбутнього українських дітей, заради миру на рідній землі, заради права України бути вільною. Його жертовність назавжди залишиться символом мужності, незламності та справжнього патріотизму.
Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким Миколи Матвєєва. Жодні слова не здатні полегшити біль втрати, але у цей важкий час вся громада розділяє вашу скорботу та разом із вами оплакує Воїна Світла.
Світла пам’ять про Миколу житиме вічно: у серцях вдячних людей, у молитвах, у тиші рідних вулиць, за спокій яких він віддав своє життя. Герої не вмирають, поки про них пам’ятає народ.
Завтра, 08 травня 2026 року, Захисник назавжди повернеться до рідного краю, щоб знайти свій останній спочинок на землі, яку так самовіддано боронив.
У зв’язку з непоправною втратою на території Ізяславської громади оголошено загальногромадську жалобу. У дні скорботи буде приспущено державні прапори на адміністративних будівлях.
Орієнтовно об 11:00 год. (точніший час прибуття буде додатково поінформовано) траурний кортеж із тілом полеглого Захисника прибуде до м.Ізяслав та пройде вулицями міста (Незалежності, Грушевського, Шевченка, М.Микитюка) до рідного дому воїна (вул.М.Микитюка, 106 Г), де відбудеться церемонія прощання із воїном. Після цього - заупокійна служба у костелі святого Йосифа Обручника, а згодом - загальноміське прощання на центральній площі міста. По завершенню траурна хода рушить до Алеї почесних поховань, що на кладовищі м.Ізяслав (виїзд на Шепетівку, вул.Незалежності, 153), де і відбудеться обряд поховання.
Наші безстрашні захисники воюють у надважких умовах, чоловіки і жінки героїчно жертвують своїм життям заради виживання цілої країни. А тому закликаємо громадськість Ізяславщини спільною молитвою віддати шану та провести в останню путь Воїна Світла «живим коридором» з українською символікою. Ми зобов'язані віддати належну і, на жаль, останню шану нашому оборонцю...
