Борщівник Сосновського — небезпечна рослина: що потрібно знати

Дата: 01.05.2026 10:09

Кількість переглядів: 48

За останні роки в Україні стрімко поширюється надзвичайно небезпечна отруйна дикоросла багаторічна рослина — борщівник Сосновського. Вона становить серйозну загрозу для здоров’я людей, особливо тих, хто не обізнаний із її властивостями.

Борщівник Сосновського — добре пристосована до виживання, проте чужорідна для України рослина, яка походить із Кавказу. Там місцеві жителі використовували молоде листя до появи квітконоса для приготування страв, зокрема борщів, звідки й походить її назва.

Heracleum sosnowskyi — багаторічна трав’яниста рослина родини селерових (Apiaceae). Сьогодні вона широко поширена в країнах Балтії, Білорусі, Польщі та Україні. Хоча рослина не належить до карантинних організмів в Україні, її агресивне розповсюдження викликає значне занепокоєння.

Борщівник Сосновського досягає висоти 3–5 метрів, має міцне пряме стебло діаметром до 12 см, великі листки (50–60 см) та потужну кореневу систему (до 30 см у діаметрі). Суцвіття — велика парасолька на верхівці стебла. Цвіте з липня по вересень і утворює тисячі насінин, які легко поширюються вітром і водою.

Рослина зростає на пасовищах, луках, узбіччях доріг, залізничних насипах, пустирях та оброблюваних землях. Особливо добре розвивається на вологих і багатих на азот ґрунтах, а також у гірських районах на висоті до 2500 м. Насіння зберігає життєздатність роками, а коренева система складно піддається знищенню.

Методи боротьби

Для ефективного контролю необхідно поєднувати агротехнічні, механічні та хімічні методи протягом кількох років.

Агротехнічні та механічні заходи:

• регулярна оранка за вегетаційний період (через кожні 3-4 тижні, починаючи з моменту відростання борщівника) впродовж від  2-3 до 5-7 років;

• підрізання коренів на глибині 5–10 см із видаленням точки росту (Індивідуальний спосіб з використанням ручної лопати – рано навесні потрібно зрізати (зрубати) точку росту борщівника нижче кореневої шийки. Якщо зрубати вище – на корені залишаться сплячі бруньки, які підуть у ріст. Дрібні однорічні сходи борщівника легко  знищити  прополюванням);

• скошування до початку цвітіння і не пізніше, як через 2-3 тижні після першого скошування. Не допускати рослину до цвітіння;

• обрізування суцвіть у фазі бутонізації (початок цвітіння - з дотриманням заходів безпеки). Цей спосіб ефективний, але небезпечний через ймовірність отримати дерматози;

• спалювання насіння у період дозрівання, дотримуючись правил протипожежної безпеки;

• використання ремедіаторів – запровадження нових видів рослин, які можуть бути використані для відновлення земель після знищення борщівника (високопродуктивні злаки – костриця, стоколос, або бобові культури – козлятник (галега);

• використання покрівельних  матеріалів  протягом  3-5 років.

Хімічний метод:

• застосування гербіцидів на основі гліфосату (використання препаратів на основі ізопропіламінної солі гліфосату, калійної солі гліфосату);

• обробка навесні (при висоті рослин до 50 см) із повторним внесенням після відростання рослин;

• використання комбінованих препаратів (– трибенуронметил + ізопропіламінна сіль гліфосату + 2,4 Д етилгексиловий ефір, метсульфурон – метил  у поєднанні з ПАР; – дикамба + гліфосат; імазапір + гліфосат; – клопіралід + гліфосат калійна сіль).

Чого не варто робити

• скошувати рослину в період закінчення цвітіння і початку зав’язування плодів без подальшого знищення;

• залишати скошені рослини на місці (навіть насіння у фазу воскової стиглості борщівника здатне дати сходи);

• скошувати борщівника у період осипання насіння з рослин, особливо у вітряну погоду;

• працювати з рослиною без захисного одягу (краще використовувати водонепроникний захисний одяг);

• проводити оранку восени на заражених ділянках (бо це буде сприяти нагромадженню  насіння в грунтi).

Небезпека для людини

Прозорий сік борщівника містить фотоактивні речовини — фуранокумарини. При потраплянні на шкіру вони майже не викликають миттєвої реакції (як від кропиви), однак під впливом ультрафіолетового (зокрема сонячного) випромінювання активуються, різко підвищуючи чутливість шкіри до ультрафіолету в сотні разів. Це призводить до опіків І–ІІІ ступенів.

Симптоми (почервоніння, пухирі) проявляються через 1–2 доби після контакту, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Ураження гояться повільно та можуть залишати рубці.

Якщо контакт відбувся в темний час доби і не вжито ніяких заходів, то при опроміненні шкіри на наступний день клінічні симптоми бувають такі ж, як і при ураженні вдень.

Перша допомога

У разі контакту з рослиною необхідно:

• негайно промити уражені ділянки водою з господарським милом;

• промити (саме промити, а не протерти) уражені ділянки спиртовмісною рідиною (одеколоном, горілкою, спиртом);

•  змастити обпечену поверхню протизапальним засобом одноразово (пантенол, олазоль, борний вазелін, уснінат натрію на ялицевому бальзамі, лініментсинтоміцин);

• негайно закрити уражене місце від сонця кількома шарами тканини (одягом або пов’язкою);

• не проколювати пухирі;

• у випадку значних пошкоджень шкіри на місці пухирів, які розкрились, наносять підсушуючу мазь (цинкову) і накладають стерильну пов’язку;

• при серйозних ураженнях — звернутися до лікаря.

Запобіжні заходи

• уникати контакту з рослиною;

• працювати лише у захисному одязі, рукавицях і окулярах;

• інформувати дітей про небезпеку;

• не використовувати листя для побутових потреб;

• поширювати інформаційні матеріали у місцях масового перебування людей.

Правові аспекти

В Україні боротьба з борщівником Сосновського здійснюється на державному рівні. Відповідно до законодавства, органи місцевого самоврядування зобов’язані контролювати його знищення. Власники та користувачі земель, які не вживають заходів боротьби з бур’янами, у тому числі з борщівником, несуть адміністративну відповідальність за статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 

« повернутися