На жаль, жорстока війна знову забрала ще одне життя…
На жаль, жорстока війна знову забрала ще одне життя… Вона обірвала долю мужнього захисника України Бордюгова Віталія Володимировича, котрий разом із родиною знайшов тимчасовий прихисток на Ізяславщині.
Віталій, 42-річний уродженець Луганщини, солдат 1 протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 2 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини, не залишився осторонь, коли на рідну землю прийшла війна. Відпустивши найрідніших у безпечне місце в Ізяславській громаді, він долучився до лав оборонців України — туди, де вирішувалася доля держави, де кожен день вимірюється мужністю і болем.
Під час виконання бойових завдань із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації на території Донеччини, 25 березня 2025 року зв'язок із Віталієм обірвався. Для рідних і близьких це стало початком тривалого болісного очікування, яке жевріло надією на диво. Проте, на жаль, дива не сталося… Після проведення ДНК-експертизи підтверджено найважчу звістку — Захисник загинув, виконуючи свій обов’язок перед Батьківщиною.
Неможливо знайти слів, які б зменшили біль втрати. Ще важче прийняти, що війна щодня забирає найрідніших, тих, хто став між мирним життям і темрявою руйнування. У такі моменти мовчання говорить гучніше за слова.
Висловлюємо щирі та глибокі співчуття родині, близьким, всім, хто знав Віталія Володимировича. Разом із вами поділяємо невимовний біль непоправної втрати.
Воїн Світла став тим променем світла, що протистояв мороку. І це світло ніколи не згасне. Воно житиме у спогадах, у вдячності, у кожному мирному дні, вибореному такими, як він. Нехай світлі спогади про Віталія будуть сильнішими за смерть. Нехай його ім’я звучить із шаною і вдячністю у серцях поколінь.
Уклінна дяка тобі, Воїне. Вічна пам’ять і слава.
Про дату та час прощання із Захисником буде повідомлено додатково.
