Знову втрати в нашій громаді
Чорна звістка знову прийшла на нашу землю, оповивши громаду важкою тишею і невимовним сумом.
Із глибоким жалем повідомляємо про загибель нашого земляка — 28-річного жителя Лютарського старостинського округу, старшого сержанта, головного сержанта — командира танка танкового взводу танкової роти танкового батальйону Ткачука Олександра Георгійовича. 11 квітня 2026 року його життя обірвалося на Запоріжжі під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини.
Наш земляк-учасник бойових дій був одним із тих, хто не відступає. Тим, хто бере на себе відповідальність у найважчі моменти. Молодий, сильний, сповнений планів і надій, він лише починав будувати власне життя. Нещодавно створена сім’я, мрії про майбутнє, прості людські радості — усе це залишилося по той бік війни, яку він пішов зупиняти ще у 2017 році.
Смерть на війні — це не просто втрата бійця. Це зруйновані світи, обірвані історії, недописані долі. Це біль, який не стихає, і пам’ять, що ніколи не згасає. Ми втрачаємо найрідніших — тих, хто тримав небо над нами, хто щодня наближав перемогу ціною власного життя.
Жодні слова не зменшать біль утрати рідних бійця. Вся Ізяславська громада поділяє втрату та невимовний біль, висловлює щирі співчуття родині та близьким військовослужбовця. Нехай світлий спомин про Олександра житиме в серцях тих, хто його знав, хто любив і поважав. Нехай його мужність стане прикладом, а його жертовність — нагадуванням про те, якою дорогою ціною виборюється свобода.
Вічна слава і пам’ять нашому захиснику незалежності і цілісності України!
