Звернення Ізяславського міського голови з нагоди Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Чорнобиль — це трагедія, яка оголила черствість і байдужість тоталітарної радянської держави. Знецінене людське життя, приховані масштаби катастрофи, байдужість до долі людей — усе це зробило наслідки вибуху ще драматичнішими. Україна втратила частину своєї землі, тисячі родин — рідних і близьких, сотні тисяч — свої домівки. Ми й досі відчуваємо на собі тінь тієї трагедії, адже 39 років потому Чорнобиль продовжує нагадувати: ядерна безпека — це не абстракція, а питання життя і смерті.
На жаль, сьогодні, у XXI столітті, коли людство повинно було б жити з великим уроком Чорнобиля, перед нами знову постає ядерна загроза. Російська федерація, яка успадкувала імперську неповагу до людини, намагається використовувати атом як інструмент шантажу й страху, про що свідчить повторна руйнація саркофагу 4 блоку. Захоплення наших атомних станцій, обстріли їхніх територій, відверті погрози світові — усе це робить небезпеку надзвичайно реальною. І саме Україна — країна, яка пережила Чорнобиль, — сьогодні стоїть на сторожі не лише власної безпеки, а й безпеки Європи та всього світу.
Щороку, 14 грудня, ми згадуємо не лише трагедію — ми вшановуємо велич людської душі. Вшановуємо тих, хто міг би жити зовсім іншим життям, проте в одну із найтемніших годин нашої історії стали світлом, зробивши крок уперед — назустріч невідомій загрозі, радіації, болю й смерті. Саме завдяки мужності ліквідаторів Україні та світові вдалось уникнути катастрофи ще більшого масштабу. Вони — прості водії, пожежники, медики, військові, інженери — зробили героїчне - без вагань стали щитом для України та всієї планети. Вони не питали “чому саме я?”. Вони просто виконали свій обов’язок, бо знали: на кону — життя мільйонів, майбутнє нашої землі. Це був справжній фронт — невидимий, але смертельно небезпечний. І вони перемогли на ньому ціною власного здоров’я, молодості та життя. І серед цих людей були наші земляки, чиї імена й сьогодні звучать із глибокою вдячністю та шаною.
У цей день ми з особливою теплотою та трепетом згадуємо всіх, хто віддав життя, приборкуючи атомну біду. Доземно вклоняємось тим, хто й сьогодні живе поруч із нами, хто пройшов крізь радіаційне пекло і зберіг гідність, силу духу та віру в життя.
Кожен ліквідатор — це жива сторінка історії мужності. Їхній подвиг — це не лише пам’ять. Це дороговказ. Це приклад для майбутніх поколінь, яким ми зобов’язані передати правду про Чорнобиль — без прикрас, але з глибокою повагою.
Українці вистояли тоді — вистоїмо й тепер. Ми засвоїли важливий урок Чорнобиля: людське життя, наша держава та свобода — найвищі цінності. Сьогодні, як і десятки років тому, наш народ доводить світові, що його сила — у відвазі, людяності, у здатності об’єднуватися перед обличчям будь-яких загроз. Саме завдяки цьому Україна була і завжди буде.
Ми пам’ятаємо. Ми цінуємо. Слава Україні! Ліквідаторам ЧАЕС — слава!
З повагою,
міський голова Сергій Шлегель
