Сьогодні над Україною знову опустилася тінь скорботи
Сьогодні над Україною знову опустилася тінь скорботи. Ще одна родина, ще одне українське серце відчуло той біль, який розриває душу навпіл. Кривава війна, розпочата російськими окупантами, забрала ще одного нашого Захисника — нашого земляка, чиє життя було символом стійкості та любові до Батьківщини.
10 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув 41-річний старший солдат, механік-водій 3-го самохідного артилерійського взводу 2-ї самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону Мельничук Володимир Анатолійович.
Учасник бойових дій, родом з Ізяславщини, - син рідної землі, який із честю і гідністю пройшов свій шлях Воїна. З перших днів російської агресії у 2014 році наш земляк став на захист України. Він не чекав, не вагався, не шукав виправдань — просто зробив крок вперед і став на сторожі рідної землі. У його серці жила Україна — сильна, вільна, гідна. І він робив усе, щоб такою вона і залишалася. На фронті Володимир був не просто солдатом — він був братом для своїх побратимів, опорою у важкі хвилини, плечем, на яке завжди можна було спертися. Разом із іншими оборонцями він боровся за кожен метр української землі, за життя мирних людей, за майбутнє, яке ми всі так прагнемо побачити. Але, на жаль, гаряче серце Володимира зупинилося назавжди…
Як знайти слова, що зможуть вгамувати біль? Як втішити дружину, котра втратила свою рідну душу? Як пояснити дітям, чому війна забрала їхнього батька? Як заспокоїти рідних, для яких ця втрата стала безмежною прірвою? Жодні слова не зменшать біль утрати рідних Воїна Світла.
Сьогодні Україна оплакує не лише солдата. Вона оплакує Людину, яка знала, що таке обов’язок і честь. Людину, яка любила життя, цінувала кожен день, мріяла про мир і працювала заради нього. Людину, яка понад усе любила свою родину і свою землю.
Разом із родиною Володимира сьогодні плаче вся Ізяславська громада. Ми схиляємо голови перед його світлою пам’яттю і висловлюємо щирі та глибокі співчуття рідним і близьким. Втрата — нестерпна, але його подвиг — вічний.
Вічна слава та шана Воїну Небесного Легіону.
Про дату і час церемонії прощання та чину похорону буде повідомлено додатково.
