Ще одна зірка Воїна Світла запалала на небі…
Знову чорна звістка розпанахала серця. Знову біль, що не має меж, оповив нашу громаду. Ще одна зірка Воїна Світла запалала на небі — зірка нашого земляка, 44-річного оборонця родом з села Радошівка — молодшого сержанта, командира 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 8 стрілецької роти 3 батальйону Стельмашука Олександра Степановича.
Його мужнє серце перестало битися 26 жовтня 2025 року у стінах НВМКЦ «Головний військовий госпіталь» у місті Києві. Наш земляк відійшов у засвіти далеко від дому, але залишив свій дух тут — серед рідної землі, серед нас, у кожному подиху свободи, яку виборював до останнього.
Важко усвідомити, що ці гарячі серця, сповнені любові до України, одне за одним полишають нас... Неможливо знайти слова, аби вгамувати пекучий біль, що спопеляє материнське та батьківське серця… Не вистачить сили, щоб втішити родину, яка втратила сина, брата, батька, друга, побратима.
Олександр належав до тих, для кого Батьківщина — не просто слово. Він не ховався за спинами інших. Його шлях — це шлях воїна, патріота, людини честі. Наш земляк ішов у бій не за славу, а за життя майбутніх поколінь, за право нашої землі бути вільною.
Від імені всієї Ізяславщини схиляємо голови у скорботі та висловлюємо найщиріші співчуття рідним і близьким нашого Воїна Світла. У цю гірку годину ми разом із вами розділяємо біль непоправної втрати. Нехай світлі спогади про Олександра завжди залишаються з нами — як тихе полум’я свічки, що не згасає навіть у найтемнішу ніч.
Його ім’я — назавжди в серці України. Його подвиг — у нашій вдячності. Його душа — у сяйві зорі, що тепер світить нам з небес.
Уклінна дяка і вічна пам’ять Воїну Світла!
Про дату та час церемонії прощання з бійцем буде повідомлено додатково.
