Українська мова — це мова нескорених!
Сьогодні Україна відзначає День української писемності та мови. Це – ще одна нагода згадати, що кожне слово звучить із особливою силою, теплом і гордістю.
Нашу рідну, українську мову, намагалися знищити указами, забороняли в школах, карали за використання. Століттями нас переконували, що це «неправильна» мова.
Але наша мова пережила все. І сьогодні ми говоримо нею - вільно, гордо, голосно. Бо мова є ознакою, що дає нам право називатися нацією. Це наша ідентичність Це наш оберіг. Вона звучить в колискових удома та у раціях на передовій і, у наказах командирів і коротких повідомленнях «Тримайся, я з тобою». Нею пишуть листи на фронт і щоденники мрій про мир. Вона пульсує в серці кожного, хто бореться, хто любить, хто не здається.
Сьогодні українське слово — це зброя. Воно дає силу нашим захисникам і захисницям, об’єднує мільйони сердець у спільній боротьбі за свободу.
Бути українцем — значить говорити мовою, яка вистояла крізь століття заборон і нищення. Бути українцем — значить берегти її, плекати й передавати далі, бо в кожному слові — пам’ять предків, солов’їна пісня і подих волі.
Українська мова — це мова нескорених. Мова, що лунає під час боїв і в тиші після перемог. Вона — наш генетичний код, наша гідність, наша свобода. Це наша найбільша народна цінність, скарбниця духовних надбань, життєвого досвіду, праці та творчості багатьох поколінь.
І доки звучить українське слово — жива Україна.
