Зорі Воїнів Світла освітлюють нам дорогу до Перемоги над злом

Дата: 26.10.2025 16:34

Кількість переглядів: 388

Осінь… тиха, але сповнена болю. Вітер шелестить опалим листям, ніби шепоче імена тих, хто заплатив надвисоку ціну – своїм життям за Україну. Саме у ці дні, коли жовтень забарвлює землю кольором стиглого колосся і пам’яті, на Алеї пам’яті захисників Ізяславщини відбувся літературно-поетичний захід «Низький уклін і вічна пам’ять Воїнам – Героям Ізяславщини».

Це була не просто зустріч. Це — молитва душі, що линуло до небес, де нині спочивають наші Воїни Світла — сини Ізяславщини, котрі в різні роки саме у жовтні залишили земне життя, увійшовши до Небесного Легіону.

Вони вже не повернуться з поля бою, не обіймуть своїх дітей, не скажуть лагідного слова матерям. Але їхні серця б’ються в ритмі кожного українського серця, а їхня любов до України — безсмертна.

У скорботному мовчанні громада схилила голови перед пам’яттю двадцяти Воїнів Світла Ізяславщини, чиї імена навіки вписані у літопис боротьби за незалежність:

1. Мосьпак Юрій Віталійович

2. Васильчук Олександр Сергійович

3. Лук'янчук Сергій Васильович

4. Горбач Валерій Анатолійович

5. Швець Сергій Миколайович

6. Бабійчук Дмитро Петрович

7. Демчик Андрій Олександрович

8. Гжелько Володимир Антонович

9. Кучерук Олександр Анатолійович

10. Нечипорук Леонід Федорович

11. Владіміров Володимир Володимирович

12. Горшков Дмитрій Дмитрович

13. Горох Микола Олександрович

14. Питель Юрій Вікторович

15. Тітарчук Олег Миколайович

16. Павленко Сергій Володимирович

17. Ступак Андрій Анатолійович

18. Карімов Віннер Анварович

19. Ордієвич Олександр Юрійович

20. Петерчук Олександр Володимирович

Кожне ім’я — це цілий всесвіт, сповнений любові, мрій і нездійсненних планів, які обірвала кривава війна, розв’язана російським агресором. Але навіть після смерті наші Воїни Світла продовжують служити — світлом своїх душ ведуть нас до Перемоги, нагадуючи, що воля і честь — понад усе.

У рамках заходу прозвучали щирі поетичні рядки, написані з любов’ю і болем. Кожен вірш — як подих серця, як слово молитви за тих, хто не повернувся. Лунали спогади про наших земляків-воїнів, уривки з їхніх життєвих історій — про простих хлопців, які стали символами мужності, честі та нескореності.

Тремтливим моментом стало покладання лампадок до постерів покійних. Діти, тримаючи в руках вогники пам’яті, разом із військовими схиляли коліна перед святими іменами. У цей момент над Алеєю панувала тиша, в якій звучала вдячність.

На завершення священнослужитель Православної Церкви України, отець Миколай разом із військовим капеланом відслужили літію за душами Воїнів Світла. Молитва, що линула із сердець присутніх, єднала всіх у спільному почутті — любові до України і невмирущої вдячності її оборонцям.

Ми живемо завдяки нашим захисникам. Ми дихаємо миром завдяки тим, хто його виборював ціною свого життя. І наш святий обов’язок — пам’ятати кожного з них, не дозволивши, щоб їхні імена стерлися з людської пам’яті. Бо саме Воїни Світла — зорі, що світять нам шлях до Перемоги.

І поки ці зорі сяють над Ізяславщиною, доти житиме Україна.

« повернутися