Знову нас об’єднало горе болючої втрати…
Страшні звістки з клятої, кривавої війни, розпаленої російськими окупантами, одна за одною несуть у наші домівки біль, сльози й відчай. Знову чорна хмара скорботи опустилася над Ізяславщиною… Не встигли ми оговтатися від попередньої втрати, як смерть знову постукала у двері нашої громади.
19 жовтня 2025 року на Запоріжжі, під час виконання бойового завдання, загинув 37-річний мешканець села Михля Лютарського старостинського округу, солдат, стрілець-снайпер 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 8 штурмової роти 3 штурмового батальйону Мазурець Віктор Володимирович.
Його життя обірвала війна, що щодня забирає кращих синів і доньок України. Молодий, мужній Віктор став на захист Батьківщини, не шукаючи слави, а виконуючи свій священний обов’язок — боронити рідну землю, рідних людей, кожного з нас.
Слова безсилі, коли йдеться про біль матері, яка втратила сина, про розпач брата, що залишився без найближчої людини… Немає таких фраз, що здатні зцілити цю незагоєну рану. Але ми всі — його земляки, його громада — разом із вами в скорботі. Ми низько схиляємо голови перед пам’яттю Віктора, перед його подвигом і жертовністю.
Він пішов у вічність, віддавши найдорожче — життя — за те, щоб Україна вистояла, щоб ми могли жити під мирним небом. Ім’я Воїна Світла назавжди залишиться у нашій пам’яті, у серцях тих, хто знав, любив і шанував його.
Вічна слава і світла пам’ять оборонцю Віктору Мазурцю!
Про дату зустрічі бійця та чин похорону буде повідомлено додатково.
