Знову чорний біль торкнувся серця Ізяславщини…
Знову втрата. Знову біль, який пронизує душу. 10 жовтня 2025 року на Сумщині, у запеклому бою за Україну, її свободу та незалежність, загинув наш земляк — командир відділення — командир екіпажу безпілотних літальних комплексів 2-го відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу розвідки та коригування роти безпілотних систем І десантно-штурмового батальйону, молодший сержант ОРДІЄВИЧ Олександр Юрійович. 29-річний ізяславчанин-учасник бойових дій стояв на сторожі неба, керував «очима війська», щоб бачити те, чого іншим не дано побачити, щоб оберігати життя побратимів, щоб наблизити день, коли Україна знову дихатиме миром. Його серце билося в унісон із серцем країни, а душа була сповнена віри — у Перемогу, у життя, у світло, що сильніше за темряву.
А потім пролунали страшні слова, що зупиняють час: «Ваш син… Ваш чоловік… загинув…». Ці слова — наче куля в саме серце. Вони залишають рану, що не загоїться ніколи. Війна забрала ще одного нашого захисника — молодого, сильного, того, хто мріяв, любив, вірив…
Та смерть не здатна забрати пам’ять. Ім’я нашого воїна-земляка — у строю Героїв, які тримають небо над Україною. Його подвиг — у кожній молитві матерів, у кожному дитячому сміхові, у кожному мирному світанку.
Жодні слова не здатні втамувати біль втрати. Ізяславська громада у глибокій скорботі, разом із родиною Воїна Світла схиляє голови у смутку, розділяючи їхній невимовний біль. Нехай Господь дарує вічний спокій душі нашого Воїна Світла, а світла пам’ять про нього живе вічно — серед нас, у серці Ізяславщини, у серці України.
Про дату та час церемонії прощання з оборонцем буде повідомлено додатково.
