Річниця скорботи та пам’яті

Дата: 02.10.2025 17:32

Кількість переглядів: 352

2 жовтня 2022 року… Ця дата назавжди залишиться болючою раною у серці нашої громади. У цей день, захищаючи рідну землю на Херсонщині, загинув наш земляк - 43-річний житель села Щурівчики, сержант, командир мотопіхотного відділення Васильчук Олександр Сергійович.

Його життя, сповнене доброти, відданості та мужності, обірвалося у розквіті сил. Він обрав шлях Воїна — шлях честі, обов’язку, жертовності. Знаючи небезпеку, не шукав легких шляхів. Олександр свідомо став на захист України, своєї родини, свого дому. Його серце билося в унісон із серцем усієї країни, що бореться за свободу і мир.

Сьогодні — річниця загибелі нашого земляка-оборонця. Ми згадуємо його із болем і вдячністю. Бо саме завдяки таким, як він, ми маємо змогу дивитися у вільне небо, говорити рідною мовою, вірити у завтрашній день.

Його подвиг — це не лише спогад про війну, а символ мужності й незламності українського духу. Він стояв пліч-о-пліч із побратимами в найгарячіших боях, не злякався, не відступив. Його сила — у вірі, його слава — у вічності.

Сьогодні ми низько схиляємо голови, вшановуючи Воїна Світла, який продовжує стояти на варті вже з Небес. Кожна свічка, запалена в його пам’ять, — це промінь світла, який долає темряву. Кожна жовто-блакитна квітка, покладена до його могили, — це знак нашої любові, болю і безмежної вдячності.

Втрата наших Воїнів Світла — це рана, що ніколи не загоїться. Але разом із болем у наших серцях живе гордість.

І доки ми пам’ятаємо їхні імена, доки говоримо про них, доки молимося за них — вони безсмертні.

Світла пам'ять воїну Олександру Васильчуку.

Його подвиг — у нашій пам’яті, його ім’я — в історії України, його дух — серед нас.

« повернутися