Відзнака «За мужність» – жива пам'ять про нескорених синів України

Українська земля тримається на плечах своїх новітніх Героїв. Щодня і щоночі наші воїни на передовій доводять усьому світу: Україна – незламна, а українців неможливо поставити на коліна. Та за кожною перемогою, за кожним визволеним населеним пунктом стоїть надлюдська ціна – кров, страждання і життя тих, хто без вагань віддав найдорожче заради нашого майбутнього.
Відзнака «За мужність» – це не просто орден. Це священний символ відданості, сили духу й любові до Батьківщини, який випромінює світло навіть крізь біль втрати. Він знаходить лише тих, хто, не вагаючись, обрав шлях честі й безсмертя.
На жаль, четверо синів Ізяславщини отримали цю високу нагороду вже після того, як стали Воїнами Небесного Війська…
Орденом «За мужність» ІІІ ступеня відзначено:
-
бойового медика механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, молодшого сержанта Сергія ЛУКАЩУКА;
-
оператора - сапера інженерних загороджень інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення, солдата Олександра ГАЛАЦАНА;
-
стрільця - помічника гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу, солдата Вадима МАРТИНЮКА;
-
стрільця - помічника гранатометника аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільної роти аеромобільного батальйону, солдата Сергія ПАВЛЕНКА.
Їхні серця билися в унісон із серцем України. Їхня мужність стала щитом для нашої держави. Їхня жертва – це доказ того, що справжня любов до Батьківщини вимірюється не словами, а вчинками.
Нещодавно в Ізяславській міській раді відбулася урочиста, але водночас сповнена смутку церемонія вручення нагород їхнім рідним. У тиші зали панувала особлива атмосфера – біль втрати змішувався із гордістю, а кожна сльоза світилася вдячністю. Коли звучали імена Героїв, здавалося, що навіть стіни схилялися перед їхнім подвигом. Орден, покладений до рук близьких, перетворювався на оберіг пам’яті, що назавжди поєднав їх із історією України.
Цей день став ще одним нагадуванням для кожного з нас: свобода не дарується – вона виборюється. Імена Героїв Ізяславщини назавжди вплетені у золоті сторінки нашої історії. Їхній подвиг буде жити у серцях вдячних поколінь, а їхні душі відтепер – в строю Небесного Війська, яке оберігає Україну з висоти.
Воїни Світла полягли, щоб ми жили. Вони віддали життя, щоб Україна була вільною. І ми ніколи цього не забудемо.




