Імена Воїнів Світла – у літописі свободи України
Сьогодні, 19 серпня, серце України стискає біль та смуток. Минуло два роки відтоді, як наша громада втратила двох мужніх синів, двох Воїнів Світла, чиї імена назавжди залишаться в історії боротьби за свободу рідної землі.
Цього дня ми схиляємо голови у пам'яті перед Юрієм Олексійовичем Овчаруком, 40-річним мешканцем села Мислятин, молодшим сержантом, командиром десантно-штурмового відділення, який віддав своє життя на Запоріжжі, та перед Михайлом Сергійовичем Копіловим, 26-річним ізяславчанином, навідником аеромобільного відділення, який загинув у боях на Донеччині.
Вони були різними за віком, але єдиними у покликанні – стати щитом для України. Їхні серця палали любов’ю до Батьківщини, їхні руки тримали зброю заради нашого завтра. Вони заплатили надвисоку ціну, аби ми жили у вільній державі, аби над нами сяяло мирне небо.
Сьогодні до їхніх могил лягли жовто-блакитні квіти. У кожній пелюстці – наш невимовний біль і безмежна вдячність. Це – обіцянка, що ми не забудемо. Це – нагадування, що їхня жертва не була марною.
Михайло і Юрій – це символи незламності, відданості та мужності. Вони залишили нам не тільки пам’ять про свій подвиг, а й обов’язок – зберегти Україну такою, за яку вони боролися.
Світла пам’ять нашим Воїнам Світла. Вічна шана їхнім серцям, які билися в ритмі свободи. Вони – наші зіроньки, що освітлюють шлях до перемоги.
