Річниця пам’яті Воїна Світла: Ярослав Степанюк назавжди в наших серцях
Сьогодні, 26 липня, ми схиляємо голови в глибокій скорботі й щирій шані — минає ще один рік з того дня, коли в серці кожного з нас оселилась незагоєна рана. Три роки тому перестало битися серце Воїна Світла Ярослава Степанюка, заступника командира гірсько-штурмового батальйону з морально-психологічного забезпечення, жителя села Радошівка, вірного сина України. Йому було лише 34 роки.
Це не просто дата. Це — день, коли знову і знову стискається серце від думки: таким молодим, сильним, відважним був Ярослав… Скільки ще добрих справ він міг зробити, скільки тепла подарувати рідним, скільки зробити для України… Але війна забирає найкращих.
Про Ярослава говорять із захопленням і щемом: щирий, світлий, незламний. Його мужність, відданість побратимам, вміння підтримати у найважчу мить — усе це залишило глибокий слід у серцях тих, хто мав честь знати його особисто. Він не просто носив погони — він був прикладом справжнього воїна, людини честі, людини великого серця. А ще - надійною опорою для своєї сім’ї.
Жовто-блакитні квіти, покладені до останнього місця спочинку загиблого бійця, — символ нашої вдячності, болю, поваги. Кожна пелюстка — це мовчазна молитва, кожен порух вітру — тихе «дякую» за те, що він був нашим захисником. Його життєвий шлях — це не просто частина війни, це сторінка історії гідності й героїзму, написана кров’ю Воїна Світла.
Світла пам’ять про Ярослава Степанюка — це те, що надихає нас боротися далі, бути гідними, не здаватися. Бо саме завдяки таким, як він, Україна живе, дихає, виборює право бути вільною.
Схиляємо голови у скорботі й подяці. І ще раз говоримо: вічна пам’ять, честь і слава Воїну Світла Ярославу Степанюку! Ти завжди з нами — у серці свого народу.
