Ізяславська міська громада
Хмельницька область, Шепетівський район

10 липня — День вшанування загиблих медиків. Проєкт «Посвіт пам’яті»

Дата: 10.07.2025 09:46
Кількість переглядів: 186

Фото без опису

Медицина — це не лише про лікування. Це про вірність присязі, про щоденну боротьбу за життя, особливо тоді, коли смерть ходить зовсім поруч.

10 липня вперше на національному рівні ми вшановуємо тих, хто віддав життя, рятуючи інших - День вшанування загиблих медиків. Цей день — про тишу. Про тишу в коридорах лікарень, де вже ніколи не пролунає крок тих, хто до останнього боровся за життя інших. Про порожні крісла в ординаторських. Про білі халати, які більше не зігріють своїх господарів. Про серця, які билися не за себе — за кожного пораненого.

Цей день започатковано в межах проєкту «Посвіт пам’яті» — ініціативи Ордену Святого Пантелеймона, що покликана зберегти пам’ять про кожного медичного працівника, який загинув, виконуючи свій професійний обов’язок у пеклі війни.

У цей день у медичних закладах по всій Україні стоятимуть порожні стільці з білими халатами — як символ втрати.  У вікнах, у людських руках, у соцмережах — запалають білі свічки, як символ вдячності та скорботи. А о 14:00 год. у медичних закладах пролунає удар серця — короткий звуковий сигнал, що об’єднає всю країну в спільній хвилині мовчання.

У війні, де кожна хвилина — на вагу життя, на передовій пліч-о-пліч із воїнами стоять ті, хто має іншу зброю — аптечку, турнікет, стетоскоп. Медики. Ті, хто йдуть під кулі, щоб витягти пораненого з поля бою. Ті, хто не мають права на страх. І серед них — наші земляки, які пожертвували найдорожчим, щоб рятувати інших:

🔹 Мосьпак Юрій Віталійович — 35-річний бойовий медик, молодший сержант гірсько-штурмового батальйону. Загинув 1 жовтня 2022 року під час штурмових дій на Херсонщині. Вольовий, відважний, незламний. Він завжди йшов першим — туди, де було найнебезпечніше, де чекала допомоги поранена надія.

🔹 Лукащук Сергій Петрович — 54-річний мешканець села Михля, молодший сержант, бойовий медик механізованого взводу. Дев’ять довгих місяців рідні чекали звістки про нього. Надія тліла, та дива, на жаль, не сталося… 20 листопада 2023 року смерть забрала нашого відважного земляка на Донеччині.

🔹 Орлов Микола Олегович — 38-річний начальник лікувального відділення медичної роти. Загинув 14 вересня 2024 року під час ворожого обстрілу медичного закладу на Херсонщині, де рятував життя пораненим воїнам. Його смерть — злочин проти гуманності, а його життя — приклад незламної вірності присязі медика.

🔹 Гжелько Володимир — 34-річний ізяславчанин, бойовий медик 2-го єгерського взводу 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Загинув 15 жовтня 2023 року на Луганщині. Його ніжне серце та тверда рішучість були зброєю проти смерті — аж до останнього подиху.

🔹 Юрій Дзюбрін — 43-річний стрілець-санітар із с. Щурівці, старший сержант 3-го гірсько-штурмового відділення. Загинув 13 лютого 2023 року на Донеччині. Там, у самому пеклі, він залишив своє життя, щоб інші мали шанс жити. Людина честі, сили й незламного духу.

🔹 Калетюк Олександр Петрович — 52-річний стрілець-санітар з с. Михля. Загинув 21 вересня 2024 року на Запоріжжі. Його серце зупинилося на передовій — там, де він був потрібен. Там, де його доброта й відвага ставали опорою для побратимів.

🔹 Марущак Сергій Леонідович — 38-річний солдат, санітар механізованого взводу. Загинув 1 січня 2024 року на Донеччині. Його ім’я — у кожному, кого він урятував. Його любов до України — в кожному, хто продовжує боротися.

🔹 Комонюк Віталій Сергійович — 21-річний водій медичного пункту з села Мислятин. Загинув 27 лютого 2022 року під час визволення Миколаєва. Він мав попереду все життя, проте обрав шлях служінню Батьківщині. Його жертовність — болюча і вічна.

🔹 Суліма Анатолій Володимирович — старший солдат, водій 7-ї окремої автомобільної санітарної роти. Загинув 9 лютого 2015 року, потрапивши в засідку, коли евакуйовував важко поранених. Останній маршрут його життя був на фронті — заради інших.

Усі вони своїм прикладом закарбували нову главу в історії медичної служби України.

Їхнє світло живе у кожному врятованому житті.

Їхня жертва — у кожному нашому кроці до перемоги.

Їхня пам’ять — у серці кожного з нас.

Тож схилімо голови. Згадаймо їхні імена. Поширюймо правду про їхній подвиг.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь