Знову невимовний біль стискає груди...
Сьогоднішній день став трагічним для нашої громади. У дім ще однієї родини постукало страшне горе — звістка, від якої холоне серце… Цього разу війна забрала сина нашої землі — 35-річного мешканця села Сошне Лютарського старостинського округу, механіка евакуаційного відділення взводу технічного обслуговування озброєння та військової техніки 3 батальйону оперативного призначення, старшого солдата Кузьмука Миколу Леонідовича.
07 листопада 2023 року востаннє почули голос його рідні, що вселяв надію. Потім — мовчання. Тривожне, нестерпне, безжальне. Пошуки, молитви, очікування… І надія — така міцна і водночас тендітна, що трималася до останнього.
Та лише зараз, після завершення ДНК-експертизи, стало відомо: саме того дня, виконуючи бойове завдання на Запорізькій землі Микола загинув…
У розквіті сил, сповнений мрій і планів, він стояв пліч-о-пліч із побратимами, тримаючи лінію оборони, аби ми могли бачити мирне небо, аби Україна мала майбутнє. Його серце перестало битися там, де вирішується доля нашої держави — на передовій боротьби за свободу.
Важко знайти слова, які могли б зменшити неосяжний біль утрати… Немає сили, яка змогла б зцілити серце матері й батька, обійняти словами дружину, приголубити осиротілих дітей.
Від імені всієї Ізяславської громади висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким полеглого Воїна. У цю гірку мить поділяємо ваше горе та схиляємо голову в глибокій скорботі. Нехай світлі спогади про Миколу завжди будуть сильнішими за смерть…
Уклінна дяка та вічна пам’ять Воїну!
Про дату та час церемонії прощання і похорону буде повідомлено додатково.
