Голодомор: знищення ідентичності, яке ми ніколи не забудемо
Українці – народ, який споконвіку жив на своїй землі, творив власну мову, культуру, традиції й державу. В основі нашої ідентичності – працьовитість, жагуче прагнення свободи та незламна віра в майбутнє. На початку ХХ століття ці риси дали можливість утворити Українську Народну Республіку – першу спробу відродити незалежність у буремну добу. Проте у 1932–1933 роках більшовицький режим здійснив страшний злочин людства у ХХ столітті – Голодомор-геноцид, спрямований проти української нації. Головною метою сталінського режиму було зламати дух українців, знищити їхню ідентичність та зупинити боротьбу за свободу. Внаслідок штучного голоду були вбиті мільйони українських хліборобів – носіїв традицій, культури, звичаїв. Постраждали також інтелігенція, духовенство, всі ті, хто були душею українського народу.
Знищення проходило не лише фізично: принижували українську мову, фальсифікували історію, руйнували пам'ять про героїв і цілі епохи нашого буття. Голодомор став символом жахливого зла, що забрав не лише життя, але й відібрав у багатьох право залишити слід в історії.
Напередодні Дня паті жертв голодомору, 22 листопада, в історико-краєзнавчому музеї Ізяславської громади відбувся тематичний меморіальний захід під назвою «Голодомор: знищення ідентичності. Пам’ятати, щоб бути». Окрім небайдужих мешканців громади участь у заході взяли представники депутатського корпусу та виконавчого апарату міської ради.
Під час зустрічі були висвітлені трагічні наслідки Голодомору-геноциду, які назавжди залишили глибокі рани в житті українців. Було зазначено, що внаслідок голоду 1932–1933 років Україна втратила від 3 до 7 мільйонів життів. Але це не лише сторінка минулого – сьогодні росія, як спадкоємиця радянської імперії, продовжує злочини, спрямовані на знищення української нації.
У ці дні, коли Україна веде боротьбу за свою незалежність, ми маємо особливу відповідальність – пам’ятати кожну жертву, збереженням пам’яті боротися проти спроб стерти нашу історію. Наша єдність, згуртованість і підтримка міжнародної спільноти є основою нашої сили.
До присутніх звернувся благочинний храмів Ізяславського округу Православної Церкви України зі словами молитви та закликом пам’ятати загиблих. Усі учасники заходу запалили свічки пам’яті – символ світла душ тих, кого було вбито голодом, і тих, хто віддав своє життя за незалежність України.
Цей вогник нагадує: ми збережемо свою ідентичність, відстоїмо право бути вільними на своїй землі. Пам’ять про жертв Голодомору – наш обов’язок перед минулими поколіннями, а боротьба за свободу – наш борг перед майбутніми.
Вічна пам'ять невинно убієнним. Ми пам’ятаємо. Ми перемагаємо.
