Залишив по собі вічний слід в історії рідного села та в серцях його мешканців
Сьогодні як саме село Білогородка, так й вся Ізяславщина, віддає шану воїну, який захищав українську землю та наші родини від російського окупанта – командиру авіавідділення взводу забезпечення евакуаційної роти, сержанту Прокопчуку Володимиру Йосиповичу. Наш земляк, ім'я якого навіки закарбоване в пам'яті громади, мужньо стояв на захисті Батьківщини з перших днів повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Важкі випробування фронту не зламали духу бійця, та війна залишила свій відбиток на його здоров'ї, і після тяжких боїв Володимир був змушений повернутися додому.
Його повернення на малу Батьківщину стало великою радістю для рідних та близьких. Воїн Світла відважно боровся на полі бою із окупантами, а потім продовжив власний бій із своєю хворобою. Проте доля виявилася невблаганною.
Два роки тому його серце перестало битися, залишивши по собі глибоку рану в серцях тих, хто знав і любив Володимира.
Сьогодні ми згадуємо нашого Воїна Світла з глибокою вдячністю та шаною, пам'ятаючи про ті жертви, які він приніс заради нас.
Герої не вмирають, вони живуть у наших серцях та пам'яті. Володимир Прокопчук завжди буде з нами, як символ мужності, патріотизму та незламної волі.
Нехай же ці жовто-блакитні квіти, покладені до останнього місця спочинку бійця, стануть символічним вираженням пекучого, невимовленого болю, нашої туги за втраченим життям.
Світла пам'ять і вічна слава нашому Воїну Світла!
