Людина живе доти, доки її пам'ятають
Рідне Поділля, його сива минувшина, бурхливе сьогодення, непересічні долі земляків, природа рідного краю знаходить відображення у творчості сучасних поетів та прозаїків Хмельниччини. До таких творчих особистостей відносився і наш земляк Василь Іванович Кравчук, якому 8 червня виповнилося би 95 років від дня народження. Та не судилося, вісім років тому перестало битися серце видатного ізяславчанина. Це – вельми багатогранна особистість, оскільки він – поет-лірик, гуморист-сатирик, пародист, байкар, дитячий казкар, прозаїк, драматург, композитор, видатний педагог і активний громадський діяч.
Час плине, проте живе його поетичне слово, про нього пам’ятають люди. З метою вшанування пам’яті талановитого митця в актовому залі мистецької школи "Ізяславська школа мистецтв" відбувся тематичний вечір-спогад за участю поціновувачів творчості та прихильників яскравої особистості нашого славетного земляка. Ця зустріч панувала в теплій, щирій, невимушеній атмосфері; часом сміх змінювала сльоза, і знову лунало веселе слово ювіляра, начебто він разом зі своїми друзями в залі. Дві години промайнули як мить.
Гарними спогадами про брата поділилася сестра поета Надія Іванівна Ковальчук, про цікаві факти з життя та творчості митця розповіли натхненниця створення та активної діяльності музею поета при Плужненському аграрному ліцеї Євгенія Вацлавівна Лісовська та інші поважні гості заходу.
Долучились і учасники любительського об'єднання "Поетичне мереживо" КЗ «Ізяславський центр культурних послуг», котрі продекламували окремі вірші Василя Івановича. Звучали й пісні митця від його творчих друзів - Народного аматорського хору ім. Г.Кірпи Клубівської філії Ізяславського центру культурних послуг, Олександра Янчука, Миколи Коваля, Юрія Хеленюка. І молоді паросточки української культури доєднались - пречудове тріо від Ізяславського дитячого садочка №7.
Супроводжувалось дійство різноманітними відеоматеріалами, що також додавало спогадів та емоцій. Обрамляли сцену власні речі письменника, надані музеями Ізяславщини, а також виставки, облаштовані працівниками Ізяславської публічної бібліотеки.
Митець пішов від нас, але він й надалі продовжує жити у своїх роботах, у пам'яті земляків і всіх, хто його знав. Нехай світлий спомин про Василя Кравчука завжди живе у наших душах і серцях.
За матеріалами КЗ «Ізяславський центр культурних послуг»