Одна спільна історія, один біль для мільйонів українців
Війна… Одна спільна історія, один біль для мільйонів українців. Війна всюди, вона живе у думках кожного з нас.
Болюча, важка звістка, яку неможливо усвідомити і до сьогодні ані розумом, ані серцем, ані душею...
17 та 18 квітня минають сумні річниці з дати смерті двох наших Воїнів Світла:
17 квітня 2023 року в одній із найгарячіших точок цієї кривавої війни – на Харківщині – під час виконання бойового завдання обірвалося життя справжнього патріота, 52-річного захисника-білівчанина Соколюка Василя Петровича, котрий як і тисячі інших мирних співгромадян, змушений був полишити мирну професію та взяти до рук зброю, аби не ганьбив ворожий чобіт нашу землю, аби під мирним небом жив український народ;
18 квітня - смерть забрала нашого земляка, 29-річного мешканця с.Білиженці Двірецького старостинського округу, старшого солдата автомобільної роти Збройних Сил України Морозюка Юрія Івановича.
Це річниці гіркої розлуки, вічного жалю і світлої пам'яті воїнів. Це непоправна втрата для багатьох людей, їхніх друзів, та найбільше – для їхніх родин.
Щоб віддати данину пам’яті Василя Соколюка та Юрія Морозюка, а також розділити з рідними скорботу та біль втрати, до місця останнього спочинку бійців прийшли вдячні місцеві жителі та друзі. Присутні поклали квіти до місця спочинку та хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять воїнів.
Час минає, та біль не стихає. Немає таких слів, які б зараз могли заспокоїти родину Воїнів Світла. Це непоправна втрата для всіх нас і водночас історія, викарбувана іменами тих, кого ми не вправі забувати...
Доземний уклін нашим відважним захисникам Небесного війська за їхню вірність, чесність, силу. Безмежна вдячність – за їхню хоробрість у боротьбі з окупантом; за силу духу та рішучість – захищати свою країну; за цей короткий, але такий важливий для нас всіх життєвий шлях. Василь Соколюк та Юрій Морозюк були, є і будуть справжніми синами України.
