З любов’ю й болем: на Ізяславщині поминають багатогранну особистість
Земля Ізяславщини багата історичним минулим, героїчними подіями і визначними постатями. Її синами були доблесні полководці і трударі-гречкосії, орденоносці, науковці та інші. Серед них – вельми багатогранна особистість, оскільки він – поет-лірик, гуморист-сатирик, пародист, байкар, дитячий казкар, прозаїк, драматург, композитор, педагог і активний громадський діяч, а ще заслужений працівник культури України, член Національної Спілки письменників України, син села Кіндратки Білівського старостинського округу Ізяславщини Василь Іванович Кравчук, для якого старовинне місто Ізяслав стало на десятиліття рідною домівкою.
Та, на жаль, рівно вісім років тому, 25 листопада, перестало битися гаряче серце знаного краянина. Це була велика й болісна втрата для громади та українських літераторів.
Пройдена Василем Кравчуком життєва дорога була позначена багатьма помітними і знаковими віхами. Наш земляк створив свій неповторний творчий світ, такий, що запам'ятовується одразу та вирізняється від інших – самобутній і цікавий. Уся спадщина Василя Івановича є дзеркалом його душі.
Жителі Ізяславської міської територіальної громади гідно оцінюють вклад Василя Кравчука у розвиток нашого краю.
Жовто-блакитні квіти, покладені до останнього місця спочинку знаного краянина у день його смерті, - це символічне вираження пекучого, невимовленого болю, нашої туги за втраченим життям нашого земляка.
Світла пам'ять про нього назавжди збережеться в наших серцях та його творчому спадку.
