2 серпня у світі відзначають Міжнародний день голокосту ромів
Щорічно 2 серпня в світі відзначають Міжнародний день голокосту ромів.
Пам'ятна дата ухвалена на згадку про події 2-3 серпня 1944 року, коли в таборі смерті "Аушвіц-Біркенау" в газових камерах були вбиті 2897 ромів. Загалом в таборі загинуло понад 20 тисяч осіб, а за весь час геноциду від репресій постраждали від 600 тис. до 1 млн 500 тис. ромів.
Які уроки з тих часів для всього світу загалом і для України зокрема ми можемо винести?
Світ визнав голокост, геноцид євреїв одразу після завершення Другої світової війни. А геноцид ромів тривалий час не привертав уваги через набагато меншу чисельність жертв. І через те, що ті, хто вижив, були неспроможні донести світові свій досвід і свою травму.
Коли роми подавали свої звернення на визнання їх постраждалими, то німці їм відповідали, що вони нібито були злочинцями і асоціальними елементами, що у них начебто "зіпсована" кров і що це є в їхній природі. Тільки на початку 80-х років на урядовому рівні у Німеччині було визнано, що переслідування ромів мало такий самий характер, як і переслідування євреїв. На це рішення пішло кілька десятиріч. Ромська національність була визнана такою, що так само постраждала від рук німців.
Звичайно, що були випадки, коли людям давали врятуватися. Місцеві мешканці переховували ромів у себе. Вони були фахівцями-ковалями, тому цінувалися серед місцевого населення. Старости села часто попереджали про загрозу з боку німців, надавали допомогу, щоб роми втекли вчасно. Чим краще знали ромів, чим кращі були з ними стосунки перед війною, тим більшою була ймовірність того, що їм вдасться врятуватися.
У суспільстві і зараз існує багато стереотипів щодо ромів. Ромська громада дуже різноманітна. Є різні ромські підгрупи, які ведуть різний спосіб життя. Є кілька проблем, які стоять перед ромами. Вони змінюються, трансформуються, переживають "хвороби росту". Це займає не одне століття.
Але цьому слід протистояти. Це є інформаційна і освітня діяльність. У 1971 році у Лондоні відбувся Всесвітній конгрес, де було ухвалено рішення називати цю національність ромською. Слово "циган" має зневажливе забарвлення. Ромська спільнота має право на ту назву, яку вважає для себе справедливою і актуальною.
