Воїн Світла відважно боровся на полі бою із окупантами, а потім продовжив власний бій із своєю хворобою…
Війна – це найжахливіше, що може трапитися, адже завжди бере у людства найвищу ціну. Ти можеш навчитися миритися з усіма її негараздами, проте навчитися жити БЕЗ - практично неможливо.
Сьогодні важко уявити, що доводиться пройти рідним та близьким, котрі втрачають своїх синів, чоловіків, братів… Як змиритися з втратою дітям, котрі люблять свого найкращого у світі батька?
Сьогодні, 28 липня, згадуємо ще одного Героя російсько-української війни, мешканця села Білогородки, командира авіавідділення взводу забезпечення евакуаційної роти, сержанта Прокопчука Володимира Йосиповича, у котрого рік тому перестало битися серце. Воїн Світла як справжній боєць боровся відважно на полі бою із окупантами, а потім продовжив власний бій із своєю хворобою…
Святою повинністю є вшанування пам'яті військовослужбовця, який гідно виконав військовий обов’язок із захисту незалежності, територіальної цілісності та суверенності України.
У річницю смерті бійця вдячними земляками було віддано гідну шану світлій пам’яті покладанням квітів та хвилиною мовчання захисника України на останньому місці його спочинку.
Ізяславщина розділяє біль втрати родини загиблого воїна та завжди пам’ятатиме свого земляка, який боровся за незалежність і цілісність України. Адже Герої не вмирають! Вони назавжди у наших серцях! Їхні душі героїчним жовто-блакитним полум’ям горять!
