Історію пишуть на столі, а ми, українці, - кров’ю на своїй землі
Ми, українці – народ, який має древню історію, багату культуру і калинову мову, і найзаповітніше бажання жити вільними на своїй Богом даній землі, що століттями захищаємо. І у XXI столітті знову нещадні російські окупанти зазіхають на українські землі, намагаючись стерти з лиця землі все пов’язане з Україною: народ, культуру, традиції.
З гордістю та щемом у серці пам'ятаємо усіх наших новітніх Героїв - справжніх патріотів, які стали без вагань до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну, віддавши найдорожче, що мали, - власні життя. За нас віддали, аби ми мали світле майбутнє.
Сьогодні, 07 травня, - річниця від дня загибелі нашого земляка, мешканця Ізяслава, військовослужбовця Олександра Чернявського, котрий загинув під час артилерійського обстрілу у Донецькій області зі сторони окупантів. В нього було чимало планів на майбутнє. Проте повномасштабне вторгнення росії на територію України змінило його життя зі звичного та мирного на тривожне, сповнене небезпек, воєнне… Нашому земляку-оборонцю довелось відправитись у самісіньке пекло, де велися запеклі бої за волю матері-України. Суворий час вимагає саме таких людей, спроможних поєднати глибокий патріотизм, відданість присязі, надзвичайну особисту хоробрість та готовність до самопожертви. Воїн любив свою Батьківщину і вірив до останнього про перемогу України над заклятим ворогом... Цьому свідчать його останні слова до рідних «Ми відіб’ємось, ми не дозволимо їм пройти крізь нас!». Та на жаль, «цинічний метал» виявився сильнішим, ніж жага Олександра до життя та за молитви рідних. Українська земля, яку наш захисник боронив у боях з окупантами, прийняла свого сина під мелодію Національного Гімну та салют почесної варти. Він був одним із нас, а боровся за всіх, за наше мирне та щасливе майбутнє.
Святою повинністю є вшанування пам'яті військовослужбовця, який гідно виконав військовий обов’язок із захисту незалежності, територіальної цілісності та суверенності України.
У цей трагічний день для родини та Ізяславщини на Алею Героїв, де похований наш оборонець, прийшли рідні, близькі бійця, небайдужі мешканці громади вшанувати пам’ять покладанням квітів та хвилиною мовчання загиблого на останньому місці його спочинку.
Минув рік, а ми, земляки, у безпеці, тому що небо над нами і нашу землю захищають відважні оборонці України і той Небесний легіон, до якого, на жаль, приєднався сержант Олександр Чернявський. Пам’ять про кожного нашого новітнього Героя живе і житиме вічно в їхніх героїчних вчинках, патріотизмі, жертовності і любові до України.
