Двох багатодітних берегинь роду Лютарського округу привітали із поважним ювілеєм
Щоразу переконуємось, що Ізяславщина багата історичними особистостями, людьми із багатим життєвим досвідом. Березень розпочався вшануванням ювілярів-довгожителів Лютарського старостинського округу. Цього разу іменинниць аж двоє і обидві носять прекрасне ім’я – Олена. Свій мудрий та поважний ювілей – 90-ліття від дня народження – відзначили прекрасні багатодітні жінки-трудівниці Березна Олена Тихонівна з с.Мокрець та Лодзь Олена Йосипівна з с.Новостав, яка носить почесне звання «Мати-героїня». Такий ювілей — дуже важлива подія, адже далеко не кожному судилося зустріти настільки поважний вік. Та незважаючи на це, берегині роду - активні, усміхнені та хазяйновиті.
Привітати ювілярок із такою поважною датою завітала староста Лютарського старостинського округу Інна Романюк, також зійшлися друзі та небайдужі односельці. Гості щиро віншували довгожителькам квітами, подарунками та бажали їм міцного здоров’я, благополуччя, життєвого оптимізму, бадьорості духу, любові та підтримки від родини та ще довгих років життя.
Життєвий шлях іменинниць був тернистим, чимало подій довелось пережити цим мужнім трудівницям. Адже саме на долю їхнього покоління випали роки Другої світової війни, повоєнного лихоліття, а тепер російсько-українська війна. Все життя вони пропрацювали доярками на місцевій фермі, при цьому виховуючи чималу кількість дітвори. У матері-героїні Олени Йосипівни – шестеро дітей, проте залишилось наразі двоє. В Олени Тихонівни – троє синів. Було важко, та негаразди загартували в них дух непохитної жінки, яка на своєму шляху пережила безліч як важких, так і щасливих моментів, та дожити до такого поважного віку, не втративши найкращих людських якостей. Тепер Березна Олена Тихонівна та Лодзь Олена Йосипівна ‒ гарний приклад для своїх дітей, онуків та правнуків. Зберегли у своїй душі доброту, щирість і любов, якими і донині діляться зі своєю великою родиною та односельчанами.
Усміхнені бабусі радо зустрічали гостей, дякували за теплі слова з нагоди ювілею. Очі довгожительок сяяли радістю за приділену до них увагу, адже чого варті турбота, пам'ять і звичайне добре слово у такий день.
