Провели в останню путь нашого новітнього Героя
Кожна війна має своїх Героїв та, на жаль, забирає найкращих та найвідважніших. Вже вкотре жителі Ізяславської міської територіальної громади схиляють голови в пошані, проводжаючи в останню путь своїх новітніх Героїв.
15 листопада на Ізяславщині відбулось прощання із нашим земляком, патріотом та Героєм, старшим солдатом, кулеметником першого стрілецького відділення третього стрілецького взводу третьої стрілецької роти Гуцулюком Олександром Володимировичем, який загинув у бою з російським агресором за право жити під прапором України. Мужньо і непохитно, до останнього свого подиху боронив наш захисник Батьківщину, зі зброєю в руках відстоював свободу та майбутнє кожного українця. З перших днів повномасштабної війни наш земляк був на фронті. Справжній солдат… Він ніколи не був байдужим до своєї важкої чоловічої роботи - захищати рідну землю. Завжди горів тим, що робив. Брав участь в обороні та звільненні населених пунктів на Харківщині та Донеччині. Єдиний син щодня телефонував своїм батькам додому, просив, щоб не хвилювались, бо Україна – в надійних руках і обов’язково переможе.
Олександр мав повернутись до рідної домівки з довгоочікуваною перемогою України; повернутись, щоб створити свою сім’ю і радіти безкрайнім просторам рідного села. Та, на жаль, повернувся, щоб навіки полягти у рідній землі…
Віддати шану мужньому захиснику України прийшли близькі, друзі, знайомі, бойові побратими та вдячні земляки. Біля рідної хати відбулось заупокійне богослужіння за українським воїном. Обабіч дороги, якою вирушив в останню путь справжній Герой України, місцеві мешканці утворили живий ланцюг, стоячи на колінах з державними прапорами та квітами. Поховали воїна під залпи останнього салюту на місцевому кладовищі, в рідному селі Покощівка, що було для бійця місцем наснаги та сили.
З фото на присутніх дивиться Олександр - усміхнений, позитивний, щирий, добрий. Тепер йому навіки 44… Гірко та боляче від того, що цей світ полишають кращі представники нашої нації…
Безжальна війна забрала життя бійця, його мрії та сподівання. Жодні слова не здатні зменшити біль, який відчувають рідні загиблого воїна. Обов’язок кожного з нас – берегти світлу пам'ять про Героя.
Низький уклін нашому воїну-захиснику. Вічна пам'ять та слава!
