Клубівчани віддали данину пам'яті новітнього українського героя
Немає, напевне, серед європейських народів народу, який страждав би більше, ніж український. Адже протягом віків найголовнішою цінністю і рушійною силою до незалежності для українців була свобода. Про це мріяли десятки поколінь, мільйони віддали своє життя за цю ідею. І ось здавалося, що нарешті досягнуто омріяної, добутої такою важкою ціною довгоочікуваної незалежності України. Здавалось, що все скінчилось і більше ніхто не піде шляхом тих кривавих подій. Та, на жаль, не судилось. Час.. Час, немов перевіряючи на міцність, піддає нас новим і новим випробуванням. І знову сотні тисячі наших співвітчизників за покликом серця піднялися на захист Вітчизни. І знову страшні звістки стукають у двері, викликаючи розпач та невгамовний біль у душах рідних і близьких. Серця справжніх героїв завмирають, як сама Україна, яка погрянула в жалобі за своїми дітьми.
Сьогодні наш новітній Герой, солдат, стрілець-снайпер механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, клубівчанин Віталій Коротюк мав би святкувати у колі своєї родини свої 29 років... Та, на жаль, через трагічну загибель під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку так і не встиг здійснити свої мрії, долюбити та відчути повноту людського щастя. За наш спокій, мир в Україні він заплатив найдорожчу ціну – своє життя, загинувши в ім’я Вітчизни. Були мрії, були плани на майбутнє, та їх перекреслили безглузда та безжальна війна російської федерації проти України… Забрала у батьків – сина, дружини — чоловіка, батька у двох неповнолітніх дітей, у військовослужбовців — побратима та друга, в Батьківщини — сина й воїна…
Вшанувати пам'ять полеглого Героя біля його місця вічного спочинку зібрались рідні та близькі загиблого військовослужбовця, побратими, староста Клубівського старостинського округу Лариса Макарчук, працівники закладів освіти та культури, небайдужі громадяни. Місцевий священнослужитель Православної Церкви України провів пам’ятну літію. Присутні віддали данину пам'яті бійця, поклавши до могили відважного воїна живі квіти, а також ушанувавши Віталія і всіх інших полеглих бійців хвилиною мовчання.
Наші відважні захисники-земляки до війни з окупантами жили поруч з нами. Ходили тими самими вулицями, вчилися у тому ж навчальному закладі. Вони були такими ж, як і ми. Та як показав час, не зовсім такими. Вони - наші новітні Герої. Віталій Коротюк - один із них. Їхнє коротке героїчне життя гідне наслідування. Адже його віддано за нас, за наше майбутнє, за цілісність і незалежність нашої держави.
А тепер ділимось кількома цікавими фактами про нашого Героя:
- брав участь у багатьох запеклих боях, не раз стояв на краю прірви;
- ризикуючи власним життям, врятував життя своєму командирові;
- хоч не служив в армії, проте дуже швидко вчився військовій службі;
- позивний бійця «Фаза» (за життя був електриком);
- на передовій для побратима власноруч змайстрував дерев’яну столову ложку із гравіруванням копита.
