Справжній Воїн Світла та Добра в наших серцях
Не має більшого горя в житті людини, ніж поховати свою дитину, свою кровинку, свою втіху, радість, гордість. А на схилі літ – свою надію та опору. Не оминуло це горе сім’ю Петраківських. Лише одна мить – і не стало їхнього 33-річного сина Олександра, частина життя якого була пов’язана із Ізяславщиною, командира роти 8-го окремого полку спецпризначення Збройних Сил України, полковника.
Сьогодні, 29 серпня, рік тому припинилось битись гаряче серце воїна… Після 7 років хвороби, спричиненої пораненням на Донбасі, помер Герой України, який ціною власного здоров’я влітку 2014 року врятував цілу колону українських військових під Луганськом.
До болю втрат звикнути неможливо, бо сама війна в європейській державі двадцять першого століття не піддається здоровому глузду.
На жаль, війна забирає найкращих синів та дочок Батьківщини, найкращих її людей, які не побоялись та стали в ряди воїнів, щоб зустріти ворога та дати йому відсіч заради нашої незалежності, нашої свободи, існування нашої України.
На жаль, через трагічну смерть Олександр так і не встиг здійснити свої мрії, долюбити та відчути повноту людського щастя. Але він назавжди залишиться прикладом мужності та патріотизму, справжнім Воїном Світла та Добра.
Герої не вмирають. Вони завжди житимуть у наших серцях, перебуваючи вже у небесній варті, охороняючи мир і спокій України.
