Як же швидко догоріла твоя свічка, Герою…
Горе… Біль… Усю суть війни, її жахіття відчуваємо, бо вона твердим поступом входить у дім нашої громади із страшною звісткою…
06 серпня живим коридором слави жителі Ізяславщини провели в останню путь воїна світла, захисника України Андрія Ткачука. Він героїчно загинув під час жорстоких боїв на Київщині, боронячи мир у рідній країні, боронячи життя… Досі Андрій вважався зниклим безвісти (з 07 березня поточного року), проте лише зараз підтвердилась сумна звістка.
Капітан…Командир другої механізованої роти першого механізованого батальйону 14 окремої механізованої бригади ім.Князя Романа Великого, котрого поважали воїни, який достойно виконував свою роботу. Основна риса, яка його вирізняла – це його козацька натура. В ньому бачили побратими славного командира і нащадка славетного роду козаків, який відстоював свою державу. Йому передрікали велике майбутнє…
25-річний білогородчанин… Він хотів жити, жити поруч із рідними, кохати свою дружину, виховувати свого маленького синочка… Про щось мріяв, думав, надіявся… Але, на жаль, загинув від руки ворога, який прийшов на нашу землю…
І знову плаче Ізяславська земля за відданим сином України. Знову приймає Героя…
Провести воїна в останню путь прийшли численні односельчани, друзі, побратими, небайдужі жителі Ізяславщини.
Чин похорону нашого захисника звершили священнослужителі Православної Церкви України. Поховали Андрія з усіма військовими почестями на місцевому кладовищі під синьо-жовтим стягом.
Як же швидко догоріла свічка новітнього Героя… Він відійшов у Вічність, залишивши по собі світлу пам’ять та спогади, які не залікують болючі рани рідних, але грітимуть їх душі щоразу, коли згадуватимуть про нього, про його героїчний вчинок. Він, як і інші наші відважні захисники, захищав свою країну, свій народ, свою рідну землю, яка тепер одягнула чорну хустину та в глибокій скорботі проливає за ним гіркі сльози. Світлу пам’ять про Андрія збережуть назавжди у своїх серцях вдячні односельчани і краяни, для яких він став прикладом мужності.
