Вшановано пам'ять загиблого земляка-бійця Олександра Чернявського
Україна — це наша земля, рідний край, наша країна з мальовничою природою, чарівною піснею і мудрими, талановитими людьми. Багата історія нашої держави на славетні імена та героїчні події. На шляху до незалежності український народ часто втрачав своїх найкращих синів і дочок. У цьому довгому списку за майбутнє нашої держави є і бійці новітньої доби, які вже дев’ятий рік забезпечують оборону, відсіч і стримування збройної агресії російської федерації на території України.
Після повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому поточного року, як і в 2014 році, тисячі простих українців стали солдатами свого народу. Звичайні мирні люди. Інтелігентні, жартівливі, люблячі. Студенти, інженери, водії, вчителі, колишні військові, безробітні… Кожен із них мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.
Вони, як колись герої Крут, не вагаючись свідомо вирішили йти до кінця, лиш би бути вільними, лиш би самим мати змогу розпоряджатися своїм майбутнім, лиш би захистити Україну…
За заповітну споконвіку мрію українського народу відважні воїни платять надвисоку ціну — власне життя.
Одним із них був наш земляк, мешканець Ізяслава, військовослужбовець Олександр Чернявський. Боєць загинув під час артилерійського обстрілу у Донецькій області зі сторони окупантів.
Сьогодні Олександру виповнилося би 49 років.
Святою повинністю є вшанування пам'яті військовослужбовця, який гідно виконав військовий обов’язок із захисту незалежності, територіальної цілісності та суверенності України.
У день народження бійця рідні, близькі, небайдужі мешканці громади вшанували пам’ять покладанням квітів та хвилиною мовчання захисника України на останньому місці його спочинку.
Ізяславщина розділяє біль втрати родини загиблого воїна та завжди пам’ятатиме свого земляка, який віддав життя, захищаючи незалежність і цілісність України. Адже Герої не вмирають! Вони назавжди у наших серцях! Їхні душі героїчним жовто-блакитним полум’ям горять!
